25 років тому Віктор Орбан уперше став прем’єр-міністром Угорщини. За цей час відносини між ним та ЄС деградували настільки, що Будапешт збираються позбавити головування у Раді ЄС.
Про біографію вірогідного агента спецслужб РФ, який дестабілізує роками ЄС, розповідає видання novayagazeta.eu.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан продовжує вставляти ціпки в колеса решті ЄС і з питань нових санкцій проти Росії, і за умови схвалення чергових пакетів допомоги Україні. Але, крім цього, останнього союзника Кремля у Європі постійно критикує Брюссель за порушення верховенства права в Угорщині та процвітаючу корупцію.
Конфлікт зайшов настільки далеко, що вперше в історії Євросоюзу в Брюсселі всерйоз замислилися позбавити Угорщину права головування в одному із ключових політичних органів ЄС — Раді міністрів. Щопівроку голова цього органу змінюється за принципом ротації. І черга Угорщини припаде на досить важливий період — друге півріччя 2024 року, одразу після чергових виборів до Європарламенту.
Гергей Нілаш, журналіст незалежного угорського видання Telex.hu, розбирався, що може спробувати зробити Віктор Орбан на посаді голови Ради ЄС і чи цього разу піде Брюссель до кінця в протистоянні з Будапештом.
6 липня 1998 року 35-річний Віктор Орбан вперше очолив уряд Угорщини завдяки перемозі на парламентських виборах його партії «Фідес». Протягом першого терміну одного з наймолодших прем’єр-міністрів в історії країни Будапешт проводив непрості економічні реформи, перетворював міністерство економіки на «супервідомство», скасував плату за навчання у вишах угорською мовою та встиг вступити до НАТО.
Незважаючи на спробу централізації медіа та інші авторитарні тенденції, «Фідес» програв наступні вибори 2002 року, і на посаду прем’єра — але тепер уже довгі роки — Орбан повернувся лише 2010-го. Останні 13 років, за оцінками політологів, Орбан будує в Угорщині «мафіозну» державу.
Постійні проблеми з верховенством закону, підпорядкування більшості незалежних медіа, руйнування автономії судової влади та використання системи державних закупівель для вибудовування багаторівневої системи політичної корупції призвели до того, що Будапешт упродовж останніх років постійно критикує Брюссель. До 2023 року глибина розколу між Угорщиною та рештою країн ЄС досягла нової позначки: Європарламент проголосував за рішення позбавити Угорщину права головування в Раді ЄС у другій половині 2024 року.
Віктор Орбан та Херман ван Ромпей, 12 березня 2011 р. Фото: Європейський Союз
Згідно з конструкцією політичної системи Євросоюзу, кожна з країн-членів стає головою одного із двох законодавчих органів ЄС — Ради міністрів — на півроку за принципом ротації. Попереднє головування Угорщини припало на 2011 рік, коли відносини між Будапештом та Брюсселем тільки почали псуватися. Чергове право визначати порядок денний Ради ЄС має перейти Віктору Орбану 1 липня 2024 року, одразу після головування Бельгії у першій половині наступного року та Іспанії, яка обійняла цю посаду кілька днів тому.
Резолюція Європарламенту має скоріше символічне значення та не призведе до автоматичного позбавлення Угорщини права на головування. Механізм прийняття такого рішення на рівні ЄС загалом не відпрацьовано. Проте за резолюцію проголосували одразу п’ять партійних груп усередині Європарламенту, що показує, наскільки багатьох депутатів із різних країн дратують дії Віктора Орбана.
Анти-Україна
Віктор Орбан, який розпочинав свою кар’єру з ліберальних поглядів, з роками перетворюється на все більшого консерватора, який вибудовує ідеологію своєї партії «Фідес» навколо захисту християнських цінностей та угорського націоналізму. За 25 років у політиці Орбан втратив союзників з ліберального табору, а після початку війни в Україні почав втрачати підтримку і в лавах європейських консерваторів через невиразну позицію Будапешта з ключових питань, пов’язаних із підтримкою Києва.
Уряд Угорщини від початку вторгнення Росії в Україну висловлювався проти західних санкцій щодо Москви, хоча всі перші санкційні пакети Будапешт беззаперечно підтримав. Проте завдяки заступництву Орбана не всі російські офіційні особи, які підтримують вторгнення — наприклад, патріарх Кирил — вчасно опиняються під персональними санкціями.
Білборд у рамках кампанії з дискредитації ідеї європейських санкцій проти Росії. Фото: Facebook
Орбан постійно критикує постачання зброї Україні, стверджуючи, що через це війна і не закінчується. Сам Будапешт не лише не надає Києву зброї, а й не пропускає постачання з інших країн ЄС через свою територію. У той же час, навпаки, Будапешт приймає у себе українських солдатів із Закарпаття, що потрапили в російський полон, — регіону України, де проживає угорсько-мовна меншість. При цьому про деталі цього обміну Будапешт фактично не повідомляє Київ.
Нещодавно угорський уряд також організував цілу рекламну кампанію щодо дискредитації ідеї європейських санкцій проти Росії.
«Брюссельські санкції» зображалися на білбордах бомбами, які летіли до Угорщини. При цьому про справжні російські бомби, що падають на українські міста, на цих плакатах не йшлося жодного слова.
Антидемократія
Але претензії більшості європейських країн до Орбана не закінчуються лише на явно прихильній позиції Угорщини до Росії. Режим Орбана і до війни критикувався за численні відступи від європейських цінностей та принципів верховенства права.
2022 року Брюссель придумав інструмент, який має змусити деякі країни — члени ЄС відновити частину зневажених політичних прав. Як уже раніше розповідала «Нова-Європа», інструмент отримав назву «механізм передумов», і головний його зміст у тому, щоб ув’язати між собою зобов’язання члена ЄС імплементувати реформи та трансфер нових грошей для цієї держави із загальноєвропейського бюджету.
Задіявши “механізм передумов” минулої осені, Брюссель заморозив близько 25 млрд євро, які були передбачені для Угорщини в бюджеті ЄС на 2021-2027 роки.
За номінального ВВП Угорщини у розмірі трохи більше 180 млрд євро такий обсяг заморожених грошей серйозно підриває можливості режиму Орбана проводити заплановані після пандемії стимулюючі та соціальні виплати.
Незважаючи на те, що Угорщина іноді намагається робити кроки, на яких наполягає Єврокомісія, наприклад, запропонувавши план щодо реформування системи держзакупівель, насправді ситуація не змінюється вже близько півроку. Брюссель не розморожує виплати Будапешту. Будапешт намагається торпедувати кожну ініціативу ЄС та НАТО — від надання чергового пакету фінансової допомоги Україні до прийняття Швеції до Північноатлантичного альянсу.
Для того, щоб відвернути увагу населення від наростаючих економічних проблем, що посилилися як через війну в Україні, так і через брак в угорському бюджеті виплат з європейських фондів, Орбан намагається активніше спиратися на консервативні цінності.
Останній великий скандал викликав ухвалений в Угорщині закон «про захист дітей». Він передбачає заборону на використання в школах та інших установах літератури або матеріалів, в яких міститься інформація про людей ЛГБТК+, їх відносини та трансгендерний переход. Текст законопроекту спочатку був написаний так, що заохочував донесення про випадки порушення закону, наприклад школами або бібліотеками, а також фактично забороняв на уроках сексуальної освіти говорити про сам факт існування осіб ЛГБТК+.
За своєю суттю угорський закон дуже схожий на російський закон про протидію ЛГБТ-пропаганді серед неповнолітніх.
Процес обговорення цього закону викликав у Будапешті хвилю протестів у 2021 році. Влітку того ж року Єврокомісія запустила процедуру порушення (infringement procedure) проти Угорщини через утиск прав сексуальних меншин, фактично призупинивши можливість імплементації закону на території країни. Переговори між Брюсселем та Будапештом не привели до жодних результатів, і в результаті Єврокомісія подала позов до Суду ЄС у Люксембурзі. Розгляд позову розпочався у 2022 році, але саме рішення буде винесено не раніше ніж за рік. До тиску на Будапешт із цього питання підключилися 15 країн — членів ЄС та Європарламент.
Проте всю цю критику, яку отримує Будапешт з Брюсселя у відповідь на свої дії, Орбан використовує в тому числі для того, щоб продемонструвати своєму ядерному електорату, що ЄС тисне на Угорщину не через проблеми з корупцією та верховенством права, а тому, що «ліберальна Європа» намагається змусити Угорщину відвернутися від «споконвічних християнських цінностей».
Новий Трамп
Саме на цьому фоні більшість країн ЄС насправді не розуміють, як ультраконсервативний і звинувачений у корупції режим Віктора Орбана головуватиме в одному із законодавчих органів усього Євросоюзу — Раді міністрів. Роль голови хоч і вважається скоріше церемоніальною, насправді все ж таки не порожня формальність. Угорщина зможе впливати на порядок денний обговорень і задавати тон дискусіям протягом півроку.
І все це може статися у важливий для ЄС період — з липня по грудень 2024 року, тобто одразу після виборів до Європейського парламенту, коли порядок денний буде наповнений переважно обговоренням нових призначень і переформуванням складу європейських інститутів. Голова Ради ЄС формально не зможе вплинути на сам процес призначень, але є побоювання, що на етапі переговорів про кандидатів на найважливіші посади Орбан все ж таки зможе просунути свої інтереси. Тим більше що прем’єр-міністр Угорщини за свої більш ніж 30 років у політиці та останні десять років вкрай напружених стосунків із Брюсселем показав себе досвідченим гравцем, який з легкістю маніпулює збудованим у ЄС складним та перевантаженим процесом прийняття рішень.
У зв’язку з цим, якщо до липня 2024 року протистояння Будапешта з Єврокомісією залишатиметься таким самим гострим, Орбан може вигадати якийсь спосіб серйозно нашкодити єдності ЄС і розбалансувати політичну систему подібно до того, як це зробив Дональд Трамп із США під час свого президентства.
Вгорі: Віктор Орбан. Фото: EPA-EFE/ARIS OIKONOMOU
Переклад: «Аргумент»