Він помітно контрастує на фоні міських пейзажів. І навіть у багатьох закарпатських селах його важко сплутати з пересічним жителем.
Мольфар, травник, містик… Як лиш не називають колоритного Івана Дукая на прізвисько «Босий». Такі люди точно знають більше, ніж пересічний землянин, тому після того, як побачив цього цікавезного діда у мережі, поставив собі за мету зустрітися з ним за першої ліпшої нагоди.
Пішки до 50 кілометрів за день…
Мені пощастило, оскільки Василь Босий прибув в Ужгород у справах. Так, саме прибув, бо частину шляху здолав пішки та ще й босоніж.
— Ви багато ходите?, – запитую гостя нашого вароша.
— Мабуть так. Часом у пошуку лікарських рослин доводиться пройти від 10 до 50 кілометрів у день, — відповідає Василь, чимчикуючи босими ногами розпеченим асфальтом та бруківкою центральної частини Ужгорода.
Пройшовши з площі Театральної і спіймавши на собі погляди майже усіх перехожих,, вирішуємо присісти для бесіди на лавці Набережної Незалежності.
— Вам не боляче ходити босоніж?, — запитую.
— Ні, я й не по такому ходив! Іноді доводиться ходити по стерні або камінні. Але вже звик…
— Не боїтеся, наприклад, наступити зараз літом на змію?
— Я змії ловлю і збираю їхню отруту для ліків. А потім відпускаю неушкодженими. До речі, у нас на Закарпатті бачив Карпатського пітона, довжиною 4,7 метра. Його випадково зачепив і переїхав трактор, то було років 12 тому…
На стопі – точки, які пов’язані з усіма внутрішніми органами і нашим родом…
— А чому ходите босим?
— Ну, це така історія: по-перше, ви мабуть не знаєте, що слов’яни теж працювали з чакрами, але називали їх чарами, звідти й це слово пішло. І у слов’ян їх було 10, а не 8, як у індійських йогів. І одна з них, бурого кольору у прямокутної форми знаходиться якраз на п’яті. Це родова чара, яка зв’язує нас із нашим родом. Крім того, я економлю на взутті (посміхається) та й ходити босоніж дуже корисно, оскільки під час цього процесу через точки на нозі масажуються майже всі внутрішні органи…
З цими словами Василь Босий виймає зі своєї торбини книгу з детальним описом усіх точок на стопах, вухах і всьому тілі та з роз’ясненнями результатів їхнього стимулювання.
Інша книга мого співрозмовника – про комплексне оздоровлення чи то пак оновлення людського організму.
Людей лікувати треба комплексно…
— Людей лікувати треба комплексно і бажано тими засобами, що дала природа. Адже, у більшості випадків, коли людина захворіла, не обов’язково одразу бігти у аптеку. Природа подарувала нам стільки трав і речовин, що жодна аптека з нею не зрівняється… Паралельно треба оздоровлювати свій внутрішній світ…
— Цікаво… А яким чином можна оздоровити внутрішній світ?
— Молитвою і правильною поведінкою. Але молитва має бути щира, йти від свідомості, проходити через розум і виражатися словами, бо слова, звуки теж мають значення і діють як ліки (звуки інструментів, буддистських чаш, спів птахів, шум потічка…) І не обов’язково молитися у храмах. Можна молитися на природі або у спокійному місці.
Слова викликають ангелів…
— Ви казали про важливість слів…
— Ну так, треба дуже добре думати: що і кому ви говорите! Треба знати походження слів… Наприклад, слово гей означає зі старослов’янської пастух. А вислів «шіді ріді дана» — вдячність землі за росу і воду. Колись ці слова були своєрідною молитвою, яку вівчарі озвучували щоранку… І взагалі, треба слідкувати за чистотою мови. Маю на увазі не літературну мову, а за тим, що ви хочете зробити тим чи іншим словом. Слова здатні викликати і певні енергетичні істоти, ангелів і т. д., які можуть як допомогти, так і нашкодити вам або вашому співрозмовнику, чи тому, про кого ви говорите…
Природа мстить за прошитий шахтами Донбас…
— Ви – мудра людина. Мабуть знаєте і відповідь на питання,яке найбільше цікавить усіх українців: коли закінчиться війна?, — продовжую діалог з Василем
— Спочатку давай розберемося, чому почалася війна. На Донбасі війна вже давно назрівала через те, що там люди просто познущалися з природи. Там багато території пронизаної шахтами, які залиті водами. Частина Донбасу може з часом просто провалитися у безодню цих шахт. Тому я думаю, що війна це – відповідь природи чи то пак Бога… Так само, як і численні гідроелектростанції на Дніпрі, які забруднюють воду і все, що у ній живе і від неї годується.
— Дуже нестандартний підхід… А коли ж таки закінчиться війна і що буде з Україною?
— Я думаю, що за півтори року ми вийдемо з цього пекла і станемо однією з найпотужніших і найавторитетніших країн у Європі. Є таке відчуття. Правда, буде ще чимало болі і випробувань…
Рухатися, правильно харчуватися і жити в гармонії з людьми і природою…
Після цих слів Василь Босий затих, задумався, ніби у нього перед очима постало то все, що ми маємо ще пережити і те, як заживемо після війни…
— Щоб ви порадили людям, які живуть у місті, аби зберігати моральне і фізичне здоров’я?, — запитую наостанок.
— Треба рухатися! Зранку корисно пройтися по росі або ж узимку по снігу. Хоч трохи, хто скільки може, аби не застудитися. Потім розігнати енергію руханкою. Дуже важливо і правильно харчуватися, бо ми, в основному є те, що ми їмо. Дивіться, де виросли ті продукти, які ви їсте, з чиїх рук ви їх приймаєте. Не шкодьте без причини людям, це викликає гнів, який тягне за собою дуже багато небезпечних хвороб. І живіть у гармонії з природою. Бо природа дає нам силу космос – одну енергію, земля – іншу. Важливо їх відчувати, приймати і правильно поєднувати. Це – стане вам запорукою збалансованого і щасливого життя…
Поки ми з Василем завершували розмову, до нас підійшов студент історичного факультету, який збирає етноматеріал для наукової роботи. Він перейняв від мене естафету спілкування з цим дивним і водночас мудрим чоловіком. Ми ж із босим травником домовилися зустрітися ще раз аби обговорити більше його лікувальну практику…