Поглиблення зв’язків між Росією та Угорщиною не можна більше залишати без контролю.
Після того, як було оголошено, що “велика міжнародна компанія” надасть значне фінансування найбільшому (і пов’язаному з урядом) футбольному клубу Угорщини “Ференцварош”, тепер стало відомо, що спонсором, швидше за все, буде російський нафтовий гігант “Газпром”. Але хоча “Газпром” і не перебуває в списку санкцій ЄС, ця угода є ознакою зростаючого впливу Росії в Угорщині.
Дружба прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана з президентом Росії Владіміром Путіним — це союз двох націоналістичних лідерів, які відкрито засуджують західний лібералізм і реформували політичні системи своїх країн, повідомляє доцент Польської академії наук, науковий співробітник Інституту демократії Центрально-Європейського університету Едіт Згут-Пшибильська.
Поглиблюючи економічні відносини як з Китаєм, так і з Росією, Орбан сподівається дати Угорщині більш вагоме право голосу в ухваленні глобальних рішень. А його “дружба” з Путіним підживлює постійно зростаючий клієнтелізм в уряді та фінансує його союзників.
Друг дитинства Орбана й найбагатший олігарх Угорщини — Льорінч Мешарош є ключовим прикладом цього. Його компанія Mészáros és Mészáros Kft отримала контракт на будівництво атомної електростанції “Пакш-2” і — проєкт вартістю 12,5 мільярда євро, реалізація якого сильно затягнулася і фінансується переважно коштом російських кредитів. Це ще більше наблизило Угорщину до Кремля.
Тим часом новини про угоду з “Газпромом” з’явилися незабаром після того, як чеська та польська влада викрила Voice of Europe — новинний сайт, пов’язаний із політичною партією Угорщини “Фідес” — у поширенні проросійської пропаганди та оплаті послуг європейських політиків у Німеччині, Франції, Польщі, Бельгії, Нідерландах та Угорщині.
Усе це підкреслює зміну впливу Росії на Угорщину. До початку повномасштабної війни в Україні відносини між Орбаном і Москвою вже були розвинені, але не були настільки глибокими. Більше того, діяльність російської Федеральної служби безпеки в Угорщині була значною мірою фрагментарною і, схоже, була зосереджена на залученні якомога більшої кількості місцевих помічників.
Однак тепер Угорщина вважається “тихою гаванню” для російських шпигунів, а Москва має прямий зв’язок з урядом Орбана. Угорський прем’єр-міністр — один із двох лідерів країн ЄС, які зустрічалися з Путіним після початку війни в Україні, і він тепло відгукується про свої стосунки з російським лідером.
У той час як інші європейські країни скорочують чисельність персоналу в російських посольствах і консульствах, чисельність співробітників російського посольства в Будапешті зростає.
Російські хакери також регулярно отримували доступ до серверів Міністерства закордонних справ Угорщини без офіційної дипломатичної відповіді з боку Будапешта. Ба більше, міністерство закордонних справ знало, що з його комп’ютерів було викрадено дані про національну безпеку.
Хоча Брюссель і Вашингтон розчаровані всім цим, вони, схоже, не знають, як зупинити зближення Угорщини з автократіями. Замість цього вони відкладають цю справу або укладають короткострокові угоди. Але масштаби російського впливу в Угорщині зараз — і готовність Орбана потурати йому й отримувати від нього вигоду — вимагають негайних дій.
Раніше ми повідомляли, що Орбан бере приклад з Путіна у придушенні інакомислення. США і ЄС уже багато років закликають Орбана припинити натхненні Росією кампанії із залякування і зміцнення машини політичної пропаганди, яка змушує незалежні ЗМІ, правозахисні групи та університети або закриватися, або переїжджати за кордон.