З початку року (станом на 26 вересня) Закарпатський апеляційний суд виніс 58 постанов у спорах, що виникають із трудових правовідносин.
Як правило, справи стосуються поновлення осіб на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Днями по одній з таких справ колегія суддів винесла ухвалу, якою задовольнила апеляційну скаргу педагога про виплату належних їй коштів.
Суть позову
У вересні минулого року особа звернулася до суду з позовом до Лозянського закладу середньої освіти I-II ступенів №1 про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовну заяву мотивувала тим, що 11 січня 2018 року її було призначено на посаду вчителя математики та інформатики на період відсутності основного працівника. Згідно наказу від 31 серпня 2021 року позивачку звільнили з посади з підстав закінчення строку трудового договору. Про звільнення її повідомили 17 вересня в телефонному режимі, а наступного робочого дня видали копію оскаржуваного наказу та трудову книжку.
Позивачка вважає наказ про своє звільнення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки після виходу у травні 2021 року основного працівника на роботу вона продовжувала працювати в школі при зменшеному розмірі її педагогічного навантаження. Тому вважає, що на підставі ч.1 ст. 39-1 КЗпП України дію трудового договору було продовжено на невизначений строк і за цих підстав відповідач не мав права її звільняти згідно п.2 ст. 36 КЗпП України.
Рішення суду першої інстанції
Рішенням Міжгірського районного суду від 21 грудня 2021 року позов задоволено частково: наказ директора школи про звільнення педагога було визнано неправомірним і скасовано, а позивачку поновлено на посаді вчителя інформатики з неповним навантаженням. У решті позовних вимог місцевий суд відмовив.
Апеляційний розгляд
Предметом перегляду в суді апеляційної інстанції було рішення місцевого суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог педагога у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на правову допомогу.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у повному обсязі. У постанові суду зазначено, що Лозянський ЗЗСО І-ІІ ст. №1 є окремою юридичною особою, який наділений правом прийому та звільнення педагогічних працівників у цьому закладі і повинен нести відповідальність за порушення їх трудових прав. Тож за рішенням суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 103704,48 грн. із утриманням прибуткового податку й інших обов`язкових платежів (час вимушеного прогулу – 264 робочі дні) та 7000 грн. судових витрат на правову допомогу.