Мітки: історія

В ужгородському скансені представили понад 500 писанок з 8 країн світу (ФОТО)

В Ужгороді у музеї народної архітектури та побуту в рамках виставки-конкурсу «Світ писанки» представили понад півтисячі писанок з 8 країн світу. Про це в середу, 3 квітня, повідомили в Управлінні туризму та курортів Закарпатської ОДА. 

Народні майстри з України, Словаччини, Румунії, Хорватії, Чехії, Польщі, Швейцарії та США представили 550 писанок, виконані у різних техніках. У виставці беруть участь роботи писанкарів з Ужгорода, Довгого Поля, Забріді, Виноградова, Мукачева, Макарьова, Іршави, Кушниці, Ільниці, Біловарців та Великого Бичкова Продовжити читання “В ужгородському скансені представили понад 500 писанок з 8 країн світу (ФОТО)”

 

«Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» – Валерій

У Валерія, 26-річного бійця 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, оригінальний позивний – 49-й. Саме такий розмір його ноги, завдовжки це як 1,5-літрова пластикова пляшка води. Імовірно, у Валерія найбільша нога у всій бригаді, і підібрати йому взуття буває дуже проблематично. Боєць у ЗСУ з 2017 року (з невеликою перервою). Спочатку служив у морській піхоті, а з весни 2021-го – в 128 ОГШБр.

– Моїх бабусю й дідуся радянська влада розкуркулила й відправила в Сибір, – розповідає Валерій. – Батько народився там, але потім приїхав на землю своїх предків, в Україну. Він зараз теж воює, хоч і в іншій бригаді. Я народився й виріс у Запорізькій області, тут мої рідні.
Під час першого контракту Валерій пройшов дуже хорошу бойову школу, яка допомогла після початку повномасштабної війни.
Продовжити читання “«Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» – Валерій”

 

«Я воюю за своїх рідних…»

Йордані 21 рік, і вона в ЗСУ з другого дня повномасштабної війни – 25 лютого 2022 року. На той час дівчині було всього 19. Побратими сходу дали Йордані позивний Солдат Джейн, зробивши паралель із героїнею відомого голлівудського фільму. Хоча часто називають просто по імені, яке зустрічається настільки рідко, що саме по собі може бути позивним.

– Я з Волині, до повномасштабки вчилася й паралельно працювала в Луцьку, – розповідає Йордана. – Багато моїх рідних пов’язані з армією – і тепер, і в минулому. Дідусь воював у Другій світовій і дійшов до Берліна, де отримав осколок, двоюрідний дідусь був кадровим військовим. Батько воював у АТО й з початком повномасштабки теж пішов у ЗСУ. Але згодом звільнився за станом здоров’я.
Продовжити читання “«Я воюю за своїх рідних…»”

 

В Ужгороді відкрили меморіальну дошку захиснику Ігорю Воєводіну

Сьогодні у стінах Лінгвістичного ліцею імені Тараса Шевченка, де навчався Герой, відкрили меморіальну дошку на спогад про юнака, який загинув у боях за Україну.

Ігорю Воєводіну було всього 19 років, коли його життя обірвав підступний ворог. Попри те, що батько очолював Закарпатське обласне управління СБУ, хлопець не став ховатися, “хворіти” або придумовувати інші причини, щоб не служити.
Продовжити читання “В Ужгороді відкрили меморіальну дошку захиснику Ігорю Воєводіну”

 

В Ужгороді знайшли обручку XVII століття із зображенням рукостискання

На території церкви в Ужгородському замку виявили каблучку, де викарбувано дві долоні в жесті рукостискання.

На зап’ястях рук – манжети рукавів. Зображений жест був символом заручин і шлюбу, тому можна зробити висновок — це обручка.
Продовжити читання “В Ужгороді знайшли обручку XVII століття із зображенням рукостискання”