"Обніміться ж, брати мої!"
Вихідними, жителі вулиці Оноківської, що в Ужгороді влаштували весняну толоку поблизу одного з каналів міста, аж раптом натрапили на підозрілий металевий предмет.
Вони поінформували рятувальників, які невдовзі прибули на місце та ідентифікували знахідку як 82-міліметрову мінометну міну. Про це в понеділок, 8 квітня, повідомили у пресслужбі ДСНС.
Продовжити читання “Під час прибирання біля каналу в Ужгороді виявили стару міну”
«Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?»
Ушу.
В його погляді відчуваєш силу. На питання про позивний усміхається й каже, що займався колись спортом і не уточнює яким.
Олександр родом з Сумщини. Там зараз непросто й він переживає за родину, але спокійно каже: «Мусимо витерпіти».
Продовжити читання “Страх є страх. Й зрозуміло – йде війна. Але ж якщо всі боятися будуть, то що?”
В Ужгороді у музеї народної архітектури та побуту в рамках виставки-конкурсу «Світ писанки» представили понад півтисячі писанок з 8 країн світу. Про це в середу, 3 квітня, повідомили в Управлінні туризму та курортів Закарпатської ОДА.
Народні майстри з України, Словаччини, Румунії, Хорватії, Чехії, Польщі, Швейцарії та США представили 550 писанок, виконані у різних техніках. У виставці беруть участь роботи писанкарів з Ужгорода, Довгого Поля, Забріді, Виноградова, Мукачева, Макарьова, Іршави, Кушниці, Ільниці, Біловарців та Великого Бичкова Продовжити читання “В ужгородському скансені представили понад 500 писанок з 8 країн світу (ФОТО)”
У Валерія, 26-річного бійця 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, оригінальний позивний – 49-й. Саме такий розмір його ноги, завдовжки це як 1,5-літрова пластикова пляшка води. Імовірно, у Валерія найбільша нога у всій бригаді, і підібрати йому взуття буває дуже проблематично. Боєць у ЗСУ з 2017 року (з невеликою перервою). Спочатку служив у морській піхоті, а з весни 2021-го – в 128 ОГШБр.
– Моїх бабусю й дідуся радянська влада розкуркулила й відправила в Сибір, – розповідає Валерій. – Батько народився там, але потім приїхав на землю своїх предків, в Україну. Він зараз теж воює, хоч і в іншій бригаді. Я народився й виріс у Запорізькій області, тут мої рідні.
Під час першого контракту Валерій пройшов дуже хорошу бойову школу, яка допомогла після початку повномасштабної війни.
Продовжити читання “«Найближче з ворогом я стикався на витягнуту руку…» – Валерій”
Йордані 21 рік, і вона в ЗСУ з другого дня повномасштабної війни – 25 лютого 2022 року. На той час дівчині було всього 19. Побратими сходу дали Йордані позивний Солдат Джейн, зробивши паралель із героїнею відомого голлівудського фільму. Хоча часто називають просто по імені, яке зустрічається настільки рідко, що саме по собі може бути позивним.
– Я з Волині, до повномасштабки вчилася й паралельно працювала в Луцьку, – розповідає Йордана. – Багато моїх рідних пов’язані з армією – і тепер, і в минулому. Дідусь воював у Другій світовій і дійшов до Берліна, де отримав осколок, двоюрідний дідусь був кадровим військовим. Батько воював у АТО й з початком повномасштабки теж пішов у ЗСУ. Але згодом звільнився за станом здоров’я.
Продовжити читання “«Я воюю за своїх рідних…»”
