Дефіцит робочої сили був на Закарпатті, є і буде. Та на початок війни рівень безробіття виріс, не тільки на Закарпатті, а й у цілому по Україні. Директор Закарпатського центру зайнятості Юрій Фущич розповів, що є дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили.
— Не завжди люди знаходять серед вакансій ту роботу, яку шукають, чи яка більш-менш їм би підійшла, — сказав він. — Тепер у нас 3830 претендує на роботу, з них десь 380 осіб з місць, де ведуться бойові дії, а вакансій — 836. То виходить 4 людини на одне робоче місце. Це загалом по області, як температура по шпиталю. Якщо взяти по районах, то сьогодні, наприклад, Міжгір’ї є 9 вакансій, а 260 шукачів роботи. В Ужгороді ситуація інша. Тут на обліку як безробітні стоять 589 осіб. Вакансій у базі даних — 110. Виходить більш ніж 5 людей на місце.
Рівень безробіття, за словами Юрія Фущича, зріс по всій Україні, не тільки по Закарпаттю, фактично на 1,5 %. В області тепер 422 релокованих підприємства, які, хоч і переїжджають зі своїми працівниками, також подають свої вакансії, ще 58 в процесі переїзду, монтажу та підключення обладнання.
— В Перечині у нас є Донецьке будівельне підприємство, вони приїхали зі своїми 86 працівниками, взяли ще 13 внутрішньопереміщених, 14 ще шукають, — каже директор центру зайнятості. — Сьогодні в Ужгороді 52% людей з вищою освітою шукають роботу, а вакансій найбільше простих: 43 вакансії швачки, потрібен верстатник деревообробних верстатів, кухар, водій, касир, офіціант, в’язальник системних джгутів. Тут має бути і професія і навички. Нам вдалося 511 людей направити на перекваліфікацію і вони знайшли роботу.
Щодо переселенців, то через центр зайнятості, за словами Юрія Фущича, знайшли роботу 260 людей, які мали вже статус і 751 людина знайшла роботу безпосередньо в роботодавця, через рекрутера, який приходив у місця заселення переселенців — так знайшли роботу 1001 людина, яка рятувалась від війни і зупинилась на Закарпатті.
— Тут найголовніше, щоб у людини було переконання, щоб вона хотіла працювати, — каже директор. — У нас понад місяць ніхто не тримається, як правило люди знаходять роботу, а як ні — то ми знімаємо з обліку. Кожен має щось робити для перемоги, держава не може весь час утримувати людей. Якщо підприємство, крім бюджетних установ, приймає на роботу переселенця, то звертається до нас через Дію і по 6 500 грн 2 місяці ми йому виплачуємо компенсацію. На сьогодні таких підприємств 135, а людей — 337. Ми компенсували 3 мільйони гривень.