Володимир – гранатометник штурмового підрозділу 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. До російського вторгнення він не мав армійського досвіду, а працював на виробництві металопластикових вікон, непогано заробляв і виховував двох малолітніх дітей. Однак у перші ж дні повномасштабки пішов у військкомат. Якийсь час служив у одній військовій частині, відтак перевівся в 128 ОГШБр.
– Я мусив піти в ЗСУ, не зміг би сидіти вдома й спостерігати за цим збоку, психологічно не витримав би, – каже Володимир. – Тоді, в перші дні, разом зі мною пішло багато хлопців із нашого села на Яворівщині. На жаль, більшість із них загинули…
Нещодавно штурмовий підрозділ Володимира вивели із одного з найбільш гарячих напрямків на Запоріжжі, де бригада тримає оборону.
Продовжити читання “Я пішов у ЗСУ, щоб мої діти не бачили, що таке війна…”
