Тема інформаційних атак Російської Федерації протягом останній років привертає дедалі більше уваги світової спільноти. Україна протягом 8 років є чи не основною ціллю цих атак. В ефірі радіо “Культура” перша керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, експертка з протидії гібридним загрозам Любов Цибульська розповіла про спротив інформаційним атакам та інформаційним маніпуляціям.
Про загострення інформаційної війни
Любов Цибульська каже, що останнім часом гібридних та кібератак дійсно стало більше.
“У соціальних мережах поширюється дуже багато дезінформації, мета якої – посіяти паніку, недовіру до держави. Бачимо багато контроверсійної інформації про те, що відбувається на наших кордонах – усе це і є гібридна війна”, — каже Цибульська.
Ця гібридна війна триває давно, а тому суспільство вже дещо призвичаїлося до неї.
“Міжнародні журналісти зараз дуже здивовані, чому немає на вулицях паніки, а її немає тому, що ми знали, звідки йде загроза, ми знали, хто наш ворог”, — пояснює Любов Цибульська.
Про критичне сприйняття інформації
Загалом, каже Любов Цибульська, рівень стійкості українського суспільства до гібридних загроз зріс. Наразі суспільство вже навчилося розрізняти меседжа та наративи, поширені ворогом. Це стосується суспільства та медіа. Але на початку війни, Росія проводила успішні інформаційні атаки та сіяла паніку.
“У 2014–2015 рр. наші ЗМІ були ретрансляторами російської пропаганди, не навмисне, звісно. Уся країна була охоплена панікою, наприклад, через події в Іловайську, джерелом цієї паніки були саме російські спецслужби, які поширювали повідомлення, а українські медіа їх підхоплювали”, — каже Любов Цибульська.
Велика кількість інформаційних компаній тоді відбувалися у соціальних мережах, в тому числі російських “Вконтакте” та “Однокласники”, які не були заборонені. Сьогодні, каже експертка з протидії гібридним загрозам, люди вже вивчили основних гравців у медіапросторі та знають їхні політичні орієнтації.
Про цілі інформаційних атак
Любов Цибульська стверджує, що тактику просування в Україні проросійських меседжів Кремль покинув ще в 2015 році.
” Росія зрозуміла, що не знайде тут критичну масу людей, які б хотіли приєднатися до “русского мира”. Тоді вони вдалися до іншої тактики – тактики використання вразливостей”, — каже вона.
Таким чином, кожна помилка українських інституцій стає предметом критики. Мета — показати, що держава та її інституції не здатні функціонувати.
“Це робиться для того, щоб поляризувати суспільство, посіяти цю недовіру до України як до держави. Це і є мета Росії зараз як на міжнародній арені, так і всередині нашої країни – посіяти зневіру в державній спроможності, відокремити населення від держави. Показати, що уряд, люди при владі – купка маргіналів, які не мають жодної підтримки”,— каже Любов Цибульська.
Це, звісно, не означає, що рішення окремих політиків не можна критикувати. Проте, каже Цибульська, варто пам’ятати, що в кожній інституції працюють різні люди. Тож критикувати треба саме людей, а не інституції.
Хвиля повідомлень про замінування, які з’являються протягом останнього місяця, кібератаки та неправдива інформація про нібито витік даних з порталу “Дія” — це кроки спрямовані на сіяння недовіри суспільства до держави. У поєднанні з присутністю військ на кордонах, політичним тиском на західних партнерів та суперечливі заяви деяких з них створюється дуже напружена та небезпечна ситуація.
“Коли дивишся на візуалізацію інформаційних атак, легко розумієш, що це саме атаки, настільки агресивно поширюється той чи інший меседж”, — каже Любов Цибульська.
Як приклад вона наводить ситуацію у Нових Санжарах, коли місцеві мешканці протестували проти утримання на карантині евакуйованих з Китаю українських громадян. Цибульська каже, що напередодні протестів, відбувалася інформаційна атака на мешканців Нових Санджар, в тому числі через соціальні мережі.
“Як результат – на евакуйованих нападали, кидали каміння в автобуси з людьми”, — каже Цибульська.
Про способи поширення дезінформації
За словами експертки, Росія побачила, що Facebook та Twitter виявляють та блокують скоординовану та неприродню активність. Тому, наприклад, Росія почала наймати місцеві піар-кампанії для просування дезінформації. Дедалі більше використовується “Телеграм” та “Вайбер”, вони стали основними платформами де поширюється дезінформації
“В Україні цю дезінформацію поширювали проросійські політики та активісти, які читали такі телеграм-канали.”, — каже Цибульська.
Про фільтрування неправдивих повідомлень
Любов Цибульська радить не перенасичуватися інформацією.
“Краще вибрати 2, 3, 4 новинні джерела, яким ви довіряєте, і звертатися до них. Не варто скролити безкінечні сторінки соціальних мереж, бо ти сидиш і ніби шукаєш страшні новини”, — каже вона.
Також варто уникати емоційних повідомлень, бо часто невідомо, хто за ними стоїть. А тому слід уникати заголовків, які сіють страх та паніку. Адже страх – найкращий ґрунт для будь-якого впливу, він паралізує волю та здатність мислити критично. “Треба розуміти, що це насправді гра в довгу, гра на виснаження. Не варто думати, що воно раз і закінчиться, ми вже, подивіться, скільки років у цій боротьбі. І очевидно, що перебуватимемо в ній і надалі. Росія продовжує нарощувати свої потужності, вкладає надзвичайно великі гроші”, — попереджає Цибульська.
При цьому, каже вона, Україна дуже добре тримається, адже за 8 років наша країна не програла інформаційну війну.