У зв’язку з величезним резонансом у суспільстві, який був викликаний випадками захворювання дифтерією, студенти УжНУ звернулися до краян із закликами бути людянішими, терпимішими, толерантнішими.
Текст швидко поширюється мережею Фейсбук. Зокрема, на сторінці Myroslava Lendel:
Звернення студентів УжНУ
Ми в Ужгородському національному університеті раніше ніколи не писали таких звернень. Але сьогодні сталася надзвичайна подія, на яку доречна незвичайна реакція. Ми звертаємося не до представників влади чи міжнародних партнерів, а до людей, до наших земляків. І хочемо говорити не офіційно-діловою, а звичайною людською мовою.
Ми вражені хвилею дискримінаційних коментарів на адресу наших однолітків – студентів-іноземців медичного факультету №2, які захворіли дифтерією.
Страх – надзвичайно сильна емоція. Можна зрозуміти, коли містяни бояться, що захворіють вони чи їхні діти небезпечною хворобою. Але при цьому треба пам’ятати, що всі ми (незалежно від національності) – чиїсь діти. Але ми здорові, а вони вже хворі, їм зараз дуже потрібна допомога і підтримка!
Жоден лікар або чиновник від медицини не підтвердив того факту, що студенти іноземці «привезли» інфекцію з-за кордону, навпаки, відомий лікар-інфекціоніст Віктор Петров, який першим обстежував хворих, зауважив, що хвороба має штам місцевого походження.
«Сьогодні, читаючи коментарі, я вперше в житті пошкодував, що знаю українську мову» – написав у Фейсбуку талановитий фотограф Гаррі Крішнан, молодий чоловік, якого поважає все молодіжне середовище міста.
По-справжньому культурні цивілізовані люди ніколи не дозволять собі ображати людей, які потрапили у біду.
Сьогодні в українців є широкі можливості подорожувати. Не забуваймо, що ми всі автоматично стаємо іноземцями при перетині кордону, і при цьому хочемо до себе дбайливого, людського ставлення. Тож поступаймо до інших так, як ми хочемо, щоб поступали по відношенню до нас.
Закликаємо всіх до толерантності, поваги і терпимості.
Ми дуже вдячні тим, хто підтримав університет і наших студентів!
Бо, справді, хворобі байдуже, якого кольору наша шкіра.
Ми будемо жити незважаючи ні на що, допоки у світі будуть толерантні люди. Люди, будьмо людяні!
В той же час коментарі до цього звернення неоднозначні і не всі підтримують таку толерантну позицію. В коментарях можна прочитати і наступні вислови:
Як що ми культурні та цивілізовані люди як написано вище то чому ми допустили на свою територію іноземних громадян без медичних довідок про щеплення ?
Питання не в тому, що вони іноземці, а в тому ще вони нещеплені іноземці….((( ( Не знаю хтось писав, що вони не мали щеплень )
чим більше іноземців-студентів тим більше у нас появляється нових вірусів і хвороб!
зрозумійте мою думку:
хай вчаться й іноземці але вакциновані. якось так!
наших дітей у садочки без вакцин не приймають, то я так до слова!
Можливо, пані Мирослава, краще нам відповість, коли ви перестанете робити з нашого міста помийку звозячи сюди індусів і арабів??? Я розумію, що ви і решта керівництва ужну прекрасно на них заробляєте, але досить гадити! У вас теж є дочка, я б глянула, щоб ви казали якби те чорне бидло почало серед вулиці до неї приставати, і кричати, що вони тут всіх купили! Особисто вам не соромно, що місто прям кишить чорними???
І звичайно не забудьте видалити мій коментар!!!
Також і є громадяни, які підтримують думку з толерантністю:
Я НЕ медик, але до медицини МАЮ пряме відношення,як пацієнт.Перебуваючи в обласній лікарні, прийшлося їхати в кардіологічний центр маршруткою.Моєму здивування НЕ було меж.Наша молодь не хоче помічати ,що зайшла літня людина до автобуса ,а африканський юнак зразу ж дав мені місце.Повертаючись сталось так само.Дорогі українці , у мене питання – невже ми не навчили своїх дітей поважати старі їсть, а каміння кидати навчили добре .То може будемо вчити нашу молодь притягати руку промові, а не топити тонувшого лише тому ,що він не такого кольору шкіри. Навчіться бути людьми.
Дуже правильний, вчасний, потрібний і якісний текст. Підписуюсь.
Я теж підтримую звернення. Людям потрібна допомога. У тій ситуації міг опинитися будь-хто. Тим паче, що іноземці не вдома, у них тут немає рідні, на яку можна б обіпертися. І не забуваймо справді: ми теж їздимо за кордон і там є іноземцями. Потрібно показувати високу українську культуру, а не в усіх бідах знаходити завжди крайнього…