Ідеться про плоди терену, або ж терену колючого. У народі його називають по-різному – колючою сливою, терниною, колючкою або терносливом.
Це вид рослин із родини розових (Rosaceae). Його вважають прадавнім родичем сливи. Поширений у Карпатах, західному Поліссі, Криму тощо. Росте на узліссях та пасовищах, в долині річок. Морозостійка й світлолюбива рослина.
Розрізняють терен степовий та терен молдавський.
Плоди терну вживають у їжу свіжими, особливо після проморожування, є цінним продуктом у різних способах переробки.
Надзвичайно смачним й ароматним є вино з плодів терену. Його готують і господарі на Перечинщині. Зокрема, у цьому районі плоди називають «теркною». Із ягід виготовляють мармелад та пастилу, цукати, сиропи та соки, готують наливки й варення.
Вино із терену є дуже цінним та лікувальним. Його використовують при інфекційних захворюваннях кишечника. У лікувальних цілях використовують усі частини терену.
До складу плодів входять цукри (5,6 %), яблучна кислота (3,3 %), дубильні й ароматичні речовини, вітамін С (15д –19 мг%).
Насіння терну містить жирну олію (до 37 %), глюкозид амігдалін і може слугувати сировиною для одержання жирної і мигдалевої ефірної олії. З кісточок виробляють активоване вугілля.
Своїх смакових властивостей терен не втрачає навіть після висушування. Сухі плоди йдуть на приготування компотів, киселів і як замінник чаю.
У народній медицині терен здавна використовують як дієтичний і лікувальний засіб. Плоди й квіти застосовують при нашкірних висипах, фурункулах. Самі квіти терену дуже корисні при хворобах печінки.
Молода деревина, кора й корені терену володіють протигарячковими і потогінними властивостями. Листки терну застосовують як сечогінний і проносний засіб. Відвари із терену використовують для полоскання ротової порожнини при захворюванні зубів і ясен.
Плоди збирають восени. Чисті ягоди без домішків засипають у дерев’яні діжки, прикривають чистою вологою тканиною і зберігають у погребах або ж відправляють на пункти переробки. Сушать плоди на сонці або під наметами, у печах чи сушарках при температурі 45 – 50°. Висушені плоди пакують у паперові мішки вагою по 25 або 50 кг і зберігають у сухих прохолодних приміщеннях.
Добре відомий терен колючий у промисловості.
Кора й деревина терену містять таніди (до 8 %). При змішуванні кори з мідним купоросом одержують чорну фарбу та якісне чорне чорнило, а при змішуванні з лугами отримують жовту фарбу. Сік плодів використовують у фарбуванні тканин.
Терен колючий є популярним у Великій Британії та Ірландії. Тут фермери вирощують цю культуру з давніх-давен. Дерева слугують місцевим жителям природним парканом. Зі щорічного врожаю терпких ягід готують унікальний терновий джин. І по сьогодні в Ірландії в знак пошани до колючої рослини, 11 листопада святкують День тернових ельфів, які охороняють священну тернину від людського свавілля й зокрема від вирубки лісових хащ.