Відбулася презентація документальних свідчень про війну батька полеглого героя Володимира Дев’яна

11 серпня у ветеранському хабі Мукачева у межах проєкту «Українське військо – символ звитяги», який проводить група цивільно-військового співробітництва Закарпатського ОТЦК та СП, відбулася презентація документальних свідчень про війну батька полеглого героя Володимира Дев’яна та прикордонника Івана Воробйова, який пробув майже півтора року в російському полоні.
Володимир Дев’ян написав книжку «Доброволець. Спогади про сина». Його син, теж Володимир, на початку повномасштабного вторгнення пішов добровольцем у 128-му окрему гірсько-штурмову Закарпатську бригаду. Брав участь у визволенні Херсонщини. У грудні 2022 року загинув у важких боях за Бахмут. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Батько вирішив написати книжку для дітей Володимира Дев’яна-молодшого, аби вони краще пізнали свого тата.
Писав її довго і важко, ще раз переживаючи втрату сина, спілкуючись з його побратимами, збираючи по крихтах інформацію. Його документальна повість «Доброволець» обсягом у 170 сторінок стала одним із кращих творів про російсько-українську війну, написаних на Закарпатті. Видав батько книжку за власні кошти. Презентації відбулися в рідному селі Голубине на Свалявщині, у ветеранському хабі сусіднього Сускова, в Ужгородському ліцеї «Лідер».
Володимир Дев’ян наголосив, що хоч книжка написана про сина, але насправді вона про всіх наших захисників, адже тут показана реальна історія простого солдата, схожа на долі тисяч інших.
Натомість спомини Івана Воробйова з Мукачівського прикордонного загону тільки готуються до друку під назвою «Воля всупереч». Він написав їх заради тих побратимів, які досі знаходяться в російській неволі. Сам він був захоплений у полон 24 лютого 2022 року, адже під час повномасштабного вторгнення знаходився на чергуванні на КПП. Проти колони російських танків кілька прикордонників, озброєних автоматами, були безсилі. Іван Воробйов пробув у російському полоні 473 дні й був визволений у червні 2023 року у рамках обміну «95 на 95». Йому довелося пройти крізь тюрми Курська, Воронежа, Таганрога, Володимира, пережити щоденні знущання і тортури. Додому він повернувся з удвічі меншою вагою, з поламаними ребрами. Найбільше вражає неймовірна жорстокість росіян, які поводилися з українцями як садисти, люто карали за розмови українською мовою. Описане Іваном Воробйовим нагадує гітлерівські катівні. Тож жодних ілюзій не слід плекати, що би трапилося, якби Росія перемогла: нас би просто фізично знищували.
Орест Смолар, начальник сектору «Ветеранського простору «Вдома» Мукачівського району наголосив, що ці свідчення написані кров’ю. Але вони про людей, які не зламалися. І якщо людина має віру, силу і бажання жити, то вона вистоїть. Ми не сміємо дозволити знецінювати титанічні зусилля, які щоденно роблять українські воїни, проходячи крізь надлюдські випробування.
Присутній на зустрічі голова Мукачівської районної ради Роман Тарабій був вражений, почутим на презентації: «Ці історії мають прочитати якомога більше закарпатців, аби позбутися хибних уявлень і згуртуватися для захисту власного майбутнього». Депутат Закарпатської обласної Ради Георгій Горват пообіцяв посприяти виданню споминів Івана Воробйова.
Офіцер ЦВС Олександр Гаврош, який модерував зустріч, подарував ветеранському хабу міста Мукачева книжку «Герої Закарпаття: Ужгород та Ужгородський район» з побажанням створити таку ж про захисників з Мукачівщини.