Хустська єпархія УПЦ (в єдності з МП) вчергове зіпсувала свою репутацію, опинившись у центрі нового скандалу. Цього разу – у своєму ставленні до мобілізації.
Священнослужителі УПЦ (МП) намагаються створити навколо себе ілюзію «імунітету» від призову, при цьому використовуючи маніпуляції з власними прихожанами.
Нагадаємо, у законі про мобілізацію немає жодних винятків стосовно священнослужителів. Тобто сан священника не є підставою для уникнення служби у війську. Відповідно, вони є громадянами, які підлягають мобілізації.
На прикладі Хустської єпархії УПЦ (МП), ми бачимо ситуацію, коли священник з Присліпа Володимир Бітлян, на прохання ТЦК та СП прийти для уточнення даних, намагався ухилитися від проходження служби.
Для цього він залучив прихожан своєї церкви, які активно пропагували історію про нібито “викрадення” священика, створюючи неправдиву картину ситуації. Прихильники УПЦ (МП) навіть створили спеціальну сторінку в соцмережі та залучили до медійної дискредитації адвоката з іншої області, який надав цій справі максимального емоційного забарвлення, маніпулюючи свідомістю простих мешканців, заявивши про незаконну роботу ТЦК та нібито “викрадення” священника.
Однак, через деякий час з’явився допис жінки священника, яка повідомила про обставини виклику чоловіка до ТЦК та спростувала нібито “викрадення”. Жінка також запевнила, що немає претензій до ТЦК.
Тим часом, понад десять місцевих жителів Міжгірської громади втратили своє життя на війні, один з яких – мешканець Присліпа. Герої віддали своє життя за країну, борючись з російською агресією.
Варто розуміти, що священики УПЦ (МП) не можуть бути виключенням з правил, закон має бути однаковим для всіх, і всі громадяни, навіть священники, повинні виконувати свій обов’язок перед країною, а не використовувати свою паству як “живий щит” та “ручний рупор” у перешкоді призову на військову службу.
Більше того, священнослужителі можуть спробувати скористатися правом на альтернативну (невійськову) службу, або обрати некомбатантську військову службу і стати військовими капеланами.
Також варто відзначити, що співпраця УПЦ (МП) з РПЦ та іншими російськими церковними установами – ні для кого не новина. А в контексті цих спекуляцій з військовим обов’язком, це ще раз підкреслює необхідність заборони діяльності цієї організації. З іншого боку, відмовляючись від військової служби, священники МП тим самим підтримують (заперечують) агресію росії проти нашої держави.
Важливо провести ретельне розслідування всіх випадків уникнення мобілізації і забезпечити дотримання закону усіма, включаючи церковних діячів.