"Обніміться ж, брати мої!"
Чин похорону розпочнеться о 13:00 на площі Народній біля памʼятника Тарасу Шевченку.
Міський голова Богдан Андріїв, депутати міської ради, працівники виконавчого комітету висловлюють глибокі співчуття рідним та близьким воїна. Продовжити читання “У середу, 8 січня, в Ужгороді попрощаються із захисником Сергієм Подвичем”
За вірність українському народові та військовій присязі, самовідданість, проявлену під час захисту державного суверенітету. Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський нагородив почесними нагрудними знаками бійців 33 Окремої механізованої бригади.
Серед відзначених – уродженець Ужгорода солдат Артем. Продовжити читання “«Хрест Хоробрих» – ужгородцю, водієві з батальйону БпЛА!”
Ярослав — навідник гаубиці М777 у 45 окрема артилерійська бригада Збройних Сил України. Знищив ворожі САУ та піхоту, за що у 2024 році отримав орден “За мужність” III ступеня та відзнаку “Золотий хрест”.
Ярослав пішов добровольцем у Сухопутні війська у 2022 році. За час служби добре опанував М777, з якою воює на Донеччині та Луганщині.
Орден воїн отримав за бої на Сіверському напрямку в березні — квітні 2024 року. Там його гармата вивела з ладу самохідний 240‑мм міномет 2С4 “Тюльпан”, зупинила просування трьох ворожих груп і однієї ДРГ та знищила 152‑мм гаубицю “Мста-Б”. В тих боях полягло більше десятка ворожих піхотинців. Продовжити читання “Ярослав — навідник гаубиці М777”
У 44-річного Володимира, бійця самохідного артилерійського дивізіону 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, позивний Шабай. Усе тому, що 20 років він їздив по «шабашках» (заробітках). До 2014 року це була росія, а потім хоч Шабаю й дзвонили звідти й пропонували хорошу роботу з великою зарплатою, він принципово відмовлявся й знаходив заробіток в Україні та Польщі.
– Восени 2022-го я приїхав додому з роботи, побачив у дверях повістку й пішов у військкомат, – розповідає Шабай. – У мене давні проблеми зі здоров’ям, однак я про них особливо не розповідав, а ВЛК на це не звернула увагу. Так і потрапив у самохідний дивізіон 128 ОГШБр, працюю тут із гусеничною самохідною гарматою 2С1 «Гвоздика», моя посада – заряджаючий. Продовжити читання “Війна – це жахливо! Але коли є чокнутий сусід, який вирішив побикувати й поставити себе вище, ніж є, доводиться воювати…”
Влітку минулого року 34-річний Олександр із Горішніх Плавнів, що на Полтавщині, по повістці потрапив у ЗСУ, пройшов сержантські курси і восени по розподілу сам вибрав місце служби в самохідному артилерійському дивізіоні 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Зараз він молодший сержант, командир самохідної гусеничної гармати 2С1 «Гвоздика».
– Після закінчення курсів мені пропонували на вибір кілька бригад, то я вибрав 128 ОГШБр, про яку багато чув, – каже боєць. – І не шкодую. Я не проходив строкову службу, тому це мій першій армійський досвід. Але швидко адаптувався. Колектив тут чудовий, це по суті друга сім’я. Я в нашій батареї служу найменше, однак мене з перших днів дуже гарно прийняли, все пояснили, показали. А ще в нас дуже хороший командир батареї (його позивний Кабан). Він прислухається до бійців, ставиться по-людськи, тому його всі поважають. Коли хороший командир, навіть важка служба йде легше, простіше, а це дуже важливо для будь-якого підрозділу. Продовжити читання “«Коли наші штурмовики дізналися, що їх прикривала одна гармата, то були вражені. І дуже вдячні…»”
