У 44-річного Володимира, бійця самохідного артилерійського дивізіону 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, позивний Шабай. Усе тому, що 20 років він їздив по «шабашках» (заробітках). До 2014 року це була росія, а потім хоч Шабаю й дзвонили звідти й пропонували хорошу роботу з великою зарплатою, він принципово відмовлявся й знаходив заробіток в Україні та Польщі.
– Восени 2022-го я приїхав додому з роботи, побачив у дверях повістку й пішов у військкомат, – розповідає Шабай. – У мене давні проблеми зі здоров’ям, однак я про них особливо не розповідав, а ВЛК на це не звернула увагу. Так і потрапив у самохідний дивізіон 128 ОГШБр, працюю тут із гусеничною самохідною гарматою 2С1 «Гвоздика», моя посада – заряджаючий. Продовжити читання “Війна – це жахливо! Але коли є чокнутий сусід, який вирішив побикувати й поставити себе вище, ніж є, доводиться воювати…”
