«Стараюся їздити на позиції тільки вночі або в погану погоду, бо моя машина – жирна ціль для ворога…»

Олександр служить водієм вантажівки фото

Олександр служить водієм вантажівки «Урал» у самохідному артилерійському дивізіоні (САДН) 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Йому 55 років, і він найстарший у своїй батареї. У 2014 – 2015 роках Олександр також служив у САДН на цій же посаді. В лютому 2015-го під час виходу бригади з Дебальцевого він вивіз із оточення своїх товаришів і частину боєприпасів. Решту бк довелося підірвати, щоб не дістався ворогу.

Після демобілізації в 2015-му Олександр повернувся на свою цивільну роботу – працював майстром-установником неіржавіючих конструкцій у відомій київській компанії «Альтіс», разом із колегами виконував підряди в різних куточках України.

– 24 лютого 2022 року десь о 4-й ранку я прокинувся в себе в квартирі на Троєщині й вийшов на балкон покурити, – згадує Олександр. – І так якось не по собі стало… Повертаюся в квартиру і чую гучні вибухи. Виходжу знову на балкон і бачу приходи у Вишгороді. Майже одразу подзвонив товариш, із котрим ми служили в АТО, й розповів, що в Броварах недалеко від його хати прилетіла ракета. Того ж дня ми зв’язалися з іншими товаришами й усі разом, не чекаючи повісток, приїхали в свою батарею самохідного артилерійського дивізіону. Нас було 17, але за ці майже три роки війни більшість хлопців звільнилася (здебільшого за станом здоров’я після поранень). На щастя, ніхто не загинув. Зараз із тієї групи нас залишилося п’ятеро…

На своєму «Уралі» Олександр доставляє різні вантажі – боєприпаси, колоди для будівництва бліндажів та укріплень на бойових позиціях, різне спорядження.

– Стараюся їздити тільки вночі або в погану погоду, бо «Урал» – жирна ціль, якщо ворог помітить його з неба, втекти буде непросто. Недавно в нашу посадку прилетів 152-міліметровий снаряд, і осколки пошкодили вантажівку. Але некритично, їздимо далі.

Чимало рідних і близьких Олександра також у СЗУ.

– Обидва мої зяті – офіцери, сват теж у ЗСУ. Рідний молодший брат служив у піхоті, але після поранення звільнився за станом здоров’я.

Дома Олександра чекають дружина, дві доньки і двоє внуків. Саме заради них боєць пішов у бойову бригаду. Після закінчення війни він планує повернутися до своєї мирної роботи – продовжить встановлювати металоконструкції по всій Україні.

Джерело

Інша інформація по місту Ужгород:

Прокурори встановили причетність депутата Закарпатської облради до незаконного збуту цінної деревини
Закарпатці посіли найвищі місця на всеукраїнських змаганнях з пляжного волейболу
Звання «Почесний громадянин м. Ужгорода» (посмертно) присвоїли ще двом військовослужбовцям
Перевізник сплатить до 34 тис. грн штрафу за «нелегальну» їзду
Закарпатська команда взяла участь у першому ЧУ з технологічного спорту
Закарпаття: у Жденіївській громаді відновлюють міст, що обвалився влітку
100-річчя Михайла Кречка вшановує Ужгород (ВІДЕО)
На Закарпатті зафіксували летальний випадок від COVID-19
Чемпіонат Закарпаття з футболу: результати матчів 9-го туру
В Ужгороді у каналі виявили мертвих тварин, поліція проводить перевірку
Для ужгородських гандболістів невдовзі розпочнеться новий сезон
Понад 24 тис. мальків струмкової форелі випустили у річки Закарпаття
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *