Конкурсні фонди надходять не лише в Угорщину, але й в інші країни, і вони активно сприяють міжнародній співпраці, підтримці журналістської роботи та підсиленню громадськості в країнах, де ресурси для цього обмежені. Ця система функціонує протягом численних років, і конкурси для медіа, оголошені різними міжнародними організаціями, стали поширеним явищем у всьому західному світі, включаючи Східну та Центральну Європу.
Про те, голова фракції ФІДЕС Мате Кочіш оголосив, що на початку осені вони планують презентувати пакет законів, який стане захистом для державного сувернітету Угорщини. Але що таке суверенітет і від кого його потрібно захищати та чи варто це називати захистом суверенітету ? За словами ФІДЕСу, суверенітет країни включає її економічну, культурну і політичну незалежність, яка за їх переконаннями знаходиться під атакою з боку Сполучених Штатів Америки та “Брюсселя” (тобто Європейського Союзу). Кочіш стверджує, що з коштів ЄС: “фінансують лівих угорських політиків”, що за особистими уявленнями ФІДЕСу, охоплює не лише опозиційні партії, але й громадські організації та незалежні ЗМІ, які діють поза контролем уряду.
Можливо, це просто порожні слова, щоб відвести увагу від важливіших питань? Так, можливо, це так. Проте, потрібно пам’ятати – ця ідея давно не нова. Наприклад, сам Віктор Орбан, який багато разів заявляв, що він не втручається в справи бізнесу, виявився досить активним у питаннях інтересів телекомунікаційної компанії “4iG” – яка має відношення до мережі організацій, пов’язаних с прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном та його політичною партією (NER). Сам лідер в таких ситуаціях неодноразово виразно зазначає, що його особисто ображають ті засоби масової інформації, які часто критикують ФІДЕС.
Такі незрозумілі дії та вислови від прем’єр міністра Угорщини, не є одноразовою акцією. Наприклад, днями Орбан відзначився скандальною заявою у річницю придушення радянськими військами революції 1956 року, порівнявши членство Угорщини в ЄС з радянською окупацією. Як наслідок, хвиля негативних емоцій нахлинула міжнародну спільноту:
- Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що Угорщина стає проблемою для Євросоюзу: « Це стає проблемою, яку ми повинні вирішити. У нас і раніше були різні думки, і нам вдавалося зберігати єдність, але щодо Угорщини це стає дедалі складніше. Проте, Угорщина потребує ЄС ». За словами глави естонського уряду, у ЄС відсутній ефективний інструмент для протистояння діям Угорщини. Каллас вражена тим, що Угорщина продовжує залишатися в опозиції до більшості країн-членів ЄС.
- Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель нагадав прем’єр-міністру Угорщини Віктору Орбану, що ніхто не зобов’язує його країну бути членом Європейського Союзу: « У кожному разі – ніхто не зобов’язує Угорщину бути членом ЄС. Це вільний вибір ».
- Колишній міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс натякнув, що Угорщина такою, як вона стала за правління Віктора Орбана, вже не мала би бути членом Євросоюзу: «Договори ЄС не передбачають чіткого механізму, як вигнати країну-члена. І немає способів усунути країну-спонсора тероризму із Ради безпеки ООН. Тим, хто прагне лідерства, напевно варто звернути увагу на цю проблему».