Волонтерський рух, який на початку війни згуртував тисячі жителів Закарпаття, нині переживає складний етап. Кількість активних учасників знижується, що викликає серйозне занепокоєння як серед самих волонтерів, так і серед тих, хто отримував їхню допомогу.
«Волонтери сходять з дистанції! Хтось вигорів, хтось зневірився, а комусь просто перестали донатити. Причини різні, але факт залишається фактом – нас стає менше», – зазначається у повідомленні однієї з місцевих волонтерських організацій.
Серед основних причин відтоку волонтерів називають емоційне та фізичне вигорання. Постійний стрес, напружений графік і недостатня підтримка часто призводять до того, що навіть найвідданіші волонтери змушені робити паузу або зовсім зупиняти свою діяльність.
Іншою важливою проблемою є зниження фінансової підтримки. Якщо на початку війни громадяни активно донатили на потреби армії та гуманітарну допомогу, то сьогодні економічна ситуація впливає на можливість людей жертвувати кошти.
Однак, попри труднощі, ті, хто залишаються в русі, закликають не втрачати віри та продовжувати підтримувати один одного.
«Кожна допомога, навіть найменша, має значення. Ми всі в одному човні, і лише разом зможемо пройти через ці випробування», – зазначають волонтери.
Ця ситуація є серйозним сигналом для суспільства. Необхідно знайти шляхи для відновлення та підтримки волонтерського руху, адже він залишається ключовим у забезпеченні допомоги тим, хто цього потребує.