Володимир Шаран розкритикував своїх підопічних за погану гру.
До очного матчу 4-го туру між собою й “Металіст 1925” та “Минай” підходили без радості здобутих перемог. “Металіст 1925” програв в обох своїх поєдинках (одна гра була перенесена), а “Минай” із трьох матчів зміг винести лише одну нічию.
Обидві команди розташувалися поряд у підвалі таблиці. І нехай на старті сезону таблиця умовно формальна, а щільність велика, навряд чи комусь хочеться відразу ж вішати собі ярлик “борця за виживання”.
Тому, битва за 6 очок, або просто за 3, але перемога дозволяла б обом суперникам відразу ж переміститься ближче до середини таблиці.
Тренерський дует харківської команди виставив цілком прогнозований склад. Травмованого Бичека замінив Вачебірадзе, ударну трійку склали Юсов та Русин на флангах, із Сидоровим на вістрі.
Шаран традиційно мав деякі зміни. На лаву присів Солдат, який виходив у двох останніх матчах, натомість відновився після травми і зайняв місце в основі основного форварда Вишневського.
Почали команди доволі порівну. Незважаючи на спеку (у Києві показували +32), спочатку було багато боротьби, спроб нав’язати свою гру та деякої активності, яка, втім, відбувалася більше в центрі поля.
Перший непоганий удар пройшов від “Минаю” – Панасенко стрільнув метрів з 25-ти незручно для кіпера, але Мозіль таки встиг скластися і відбити м’яч.
Щоправда, вже за кілька хвилин Панасенко отримав травму і вже на 14-й пішов з поля, поступившись місцем Одарюку.
Ну а за грою, харків’яни поступово таки прибрали ініціативу, і крізь боротьбу у центрі поля в середині тайму ближче до кінцівки почали виходити. Виходити навіть не на моменти, а на підходи. Пройшли пара навісів і прострілів на Сидорова, в одному з яких форвард мав замикати, але мабуть сам не очікував, що м’яч до нього таки дійде, і копирснув повз ворота.
Була ще пара потенційно цікавих ударів у обох команд з-за меж штрафної, але хоч і добре летіло, але більше для розігріву кіперів та фотокореспондентів.
На другий тайм Шаран випустив Булезу, але від цієї заміни, як і наступних у складі “Минаю”, толку було мало.
Другий тайм також розпочався сумбурно та рвано. Знову обидві команди спробували заявити своє я (Кравчук пробив головою після помилки Мозіля на виході, але не влучив, а потім Ткачук класно стрільнув здалеку, але також трохи мимо), але ближче до середини ініціативу знову почали забирати господарі.
Харків’яни шукали підходи, пробували щось знайти в атаці, проте, мабуть, захопившись, мало не привезли у свої ворота. Юсов обрізався в центрі поля, закарпатці перехопили, швидко вивели на ударну Вишневського, який хоч і з гострого кута, але метрів із 10-ти не зміг у ближньому бою переграти Мозіля.
Це був найкращий момент гостей за весь матч. Найкращий і нереалізований, за що підопічні Шарана і були покарані. Буквально за 5 хвилин Русин пробив здалеку, Бандура м’яч не зафіксував, Сидоров налетів і поборовся з воротарем, круглий відскочив до Дмитренка, який і заштовхав його в сітку.
Загалом, навіть без цього епізоду Бандура, який був визнаний найкращим гравцем минулого туру, провів не найкращий матч – не завжди фіксував м’яч після дальних ударів, відбивав перед собою, і одна з таких помарок і призвела до голу.
Шаран наприкінці перейшов на гру у два форварди, в останні хвилини гості підтиснули, але загалом харків’яни відбилися від цього навалу цілком впевнено.
1:0. Не найяскравіша гра, але харків’яни більше хотіли і свій гол таки заштовхали. Перша перемога “Металіста 1925”, тоді як команда Шарана залишається у підвалі таблиці.