Виступ Віктора Орбана на фестивалі угорської культури Tusványos в румунському курортному містечку Беїле-Тушнаде став однією з найбільших європейських сенсацій цього спекотного літа. Угорський прем’єр виявився здатним у 2023 році виголосити промову цілком у дусі політичних наративів 1933-го, критикував сучасні європейські цінності, фактично говорив про важливість національної (расової?) «чистоти», традиційно висловлював сумніви у ефективності санкційного тиску на путінську Росію…
Але найважливіше — він зневажливо поставився до самої румунської державності, насміхався над вимогами румунських політиків не загострювати національне питання, нагадував про угорські традиції Трансильванії… І все це буквально за кілька тижнів після того, як відбувся справжній дипломатичний скандал з аналогічними висловлюваннями угорської президентки Каталін Новак.
Але Орбан не тільки не подумав про необхідність пом’якшення ситуації — навпаки, він використав фестиваль у населеному здебільшого етнічними угорцями місті для подальшого загострення стосунків. І не дивно, що румунській поліції довелося стримувати протестувальників, які намагалися зірвати орбанівський виступ.
Звичайно, нічого позитивного у такій поведінці Орбана та інших угорських керівників немає — це відвертий удар по європейському проекту, та й по міжнаціональній злагоді у самій Румунії. Не варто забувати, що місцеві румуни, угорці, німці, українці, євреї давно вже є єдиною політичною нацією. Чинний президент Румунії Клаус Йоханнес — етнічний німець. Зовсім недавно головою румунського уряду був Орбан, тільки не Віктор, а Людовик — син угорця і румунки. А рідний брат колишнього прем’єра Леонард Орбан — колишній єврокомісар від Румунії. Саме у Трансильванії почалося знамените повстання етнічних угорців, яке переросло у революцію й повалення комуністичної диктатури Ніколає Чаушеску.
І в цій боротьбі етнічні угорці й румуни були разом — а демократи Угорщини, серед яких був тоді і Віктор Орбан, підтримували їхню спільну боротьбу. Під час свого першого виступу на фестивалі Tusvanuos у далекому 1998 році молодий угорський прем’єр Віктор Орбан наголошував на важливості європейської і євроатлантичної інтеграції й у цьому бачив позитивні зміни для Угорщини, для Румунії й для румунських угорців. Ну а тепер, як бачимо, Орбан виголошує зовсім протилежні тези — ніби 25 років тому на сцені фестивалю був зовсім не він.
Однак у цій зухвалій поведінці угорського прем’єра є і шанс для України. Орбан доводить, що його конфлікт з Києвом і вимоги до України пов’язані зовсім не із якимсь там нашим «неправильним» законодавством та неповагою до прав закарпатських угорців. Що це — свідома політика генерування конфліктів із сусідами. Адже за роки свого прем’єрства Орбан атакував і провокував зовсім не тільки Україну та Румунію. І Словаччину, і Хорватію… Один шарф із мапою «великої Угорщини», у якому він з’явився нещодавно, вартий тисячі слів.
Так що нам потрібна коаліція із сусідами, які доведуть безпідставність вимог і претензій Орбана, коли надійде час нашої європейської і євроатлантичної інтеграції. І пояснять іншим членам ЄС і НАТО, що й вони самі — такі ж жертви безсоромних провокацій угорського прем’єра. Адже нам важливо, щоб у фактично запрограмованій суперечці європейці були на нашому боці, а не на боці Будапешта.