«Ми зупинили ворожих штурмовиків із автоматів, а далі їх розібрали на друзки наші безпілотники й арта…»

Микола позивний Столяр фото

У Миколи, бійця стрілецького батальйону 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, позивний Столяр. До війни він мав столярний цех у себе дома на Рівненщині й займався виготовленням, вікон, дверей, меблів і сходів. Певний час виїздив на заробітки за кордон – був у Норвегії, а в середині 90-х – в Росії.

– В Росії не сподобалося, погана країна, більше туди не їздив, – згадує Микола. – Наведу таке порівняння – в Норвегії ми почали працювати, поки дозвільні документи були в стадії оформлення. Це не дозволено, а законодавство там дуже строге, і нас на деякий час затримали до з’ясування обставин. То ми в цей період могли навіть меню собі обирати. Тобто в Норвегії під вартою набагато краще, ніж у Росії на волі, – сміється боєць.

Як тільки почалася повномасштабна війна, Микола (йому тоді було 44 роки) пішов у військкомат. І потрапив у десантно-штурмову бригаду, став кулеметником. Брав участь у боях на Донеччині, під час близького «приходу» танкового снаряда отримав контузію й травму. Після лікування якийсь час служив у тиловому підрозділі, а восени минулого року потрапив у 128 ОГШБр. Тут Столяр служить у піхотному підрозділі.

– Ми стоїмо на позиціях, чергуємо на СП-шках (спостережні пункти) і часто бачимо ворога на власні очі. Один із крайніх гарячих епізодів – відбиття механізованого штурму. На нас висунувся ворожий БТР із піхотою на броні та кілька квадроциклів. БТР зумів підібратися дуже близько – метрів за 100. Восьмеро піхотинців спішилися й пішли на нас. Ми відкрили вогонь із кулемета й автоматів, примусили їх лягти на землю. БТР моментально відкотився за посадку, а квадрики, зрозумівши, що тут надто гаряче, розвернулися і втекли ще на підході. Далі підключилася наша самохідна арта і безпілотники. Вони «розібрали» ворожу піхоту на друзки, при цьому арта працювала по-снайперськи, щоб не накрити нас. Один із росіян усе-таки зумів вибратися з-під вогню й дійти до нашої позиції метрів за 10, поки я не зупинив його з автомата. Бій тривав десь дві години, штурм захлинувся, і більше росіяни туди не совалися… Із наших ніхто не загинув і не поранений, але кілька хлопців отримали контузії від близьких скидів ворожих дронів.

Микола є бійцем 128 ОГШБр менше року, однак може порівняти умови служби в різних військових частинах.
– Раніше я служив і в десантно-штурмовій, і в тиловій частинах, то скажу, що тут набагато краще. Ставлення кардинально інше, це наче небо й земля. Колектив дуже нормальний і командири теж. У нас тут хлопці з різних регіонів – Львівщини, Прикарпаття, Рівненщини, Херсонщини… І всі ми, як одна сім’я.

Джерело

Інша інформація по місту Ужгород:

Росія вийшла з Конвенції проти тортур: що це означає для України та світу
Марія Королович – найтитулованіша кікбоксерка та таеквондистка Закарпаття
В Ужгороді заклади освіти, охорони здоров’я, культури та інші бюджетні установи офіційно можуть розп...
Біля Нижніх Воріт перекриють міст через ремонт, рух авто обмежать
Закарпатець підняв прапор України на найвищій горі Африки (ФОТО)
Епідеміологічний нагляд за холерою: ситуація на Закарпатті
Стан мостів в Ужгороді: одна з найпопулярніших переправ потребує ремонту (ФОТО)
До 5 років тюрми загрожує чотирьом ужгородцям за шахрайство з дронами на 1,1 млн грн (ФОТО)
Юні ужгородські баскетболісти здобули «срібло» на міжнародному турнірі в Угорщині
Закарпатський угорський інститут став університетом
«Ужгород» прийматиме «Буковину-2», а «Вільхівці» на виїзді зустрінуться із «Самбором-Нивою-2»
Поліція Ужгорода затримала раніше неодноразово судимого зловмисника
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *