Влітку минулого року 34-річний Олександр із Горішніх Плавнів, що на Полтавщині, по повістці потрапив у ЗСУ, пройшов сержантські курси і восени по розподілу сам вибрав місце служби в самохідному артилерійському дивізіоні 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Зараз він молодший сержант, командир самохідної гусеничної гармати 2С1 «Гвоздика».
– Після закінчення курсів мені пропонували на вибір кілька бригад, то я вибрав 128 ОГШБр, про яку багато чув, – каже боєць. – І не шкодую. Я не проходив строкову службу, тому це мій першій армійський досвід. Але швидко адаптувався. Колектив тут чудовий, це по суті друга сім’я. Я в нашій батареї служу найменше, однак мене з перших днів дуже гарно прийняли, все пояснили, показали. А ще в нас дуже хороший командир батареї (його позивний Кабан). Він прислухається до бійців, ставиться по-людськи, тому його всі поважають. Коли хороший командир, навіть важка служба йде легше, простіше, а це дуже важливо для будь-якого підрозділу. Продовжити читання “«Коли наші штурмовики дізналися, що їх прикривала одна гармата, то були вражені. І дуже вдячні…»”
