14 грудня в Україні – День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Саме цього дня у 1986 році завершилося будівництво захисного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Цей день є нагадуванням про героїчну працю людей, які зупинили радіоактивне забруднення, збудували саркофаг і змогли повернути атомну електростанцію до робочого стану. Незважаючи на ризики для власного здоров’я та життя, вони гасили пожежу, вивозили небезпечні відходи, евакуйовували людей, працювали на будівництві ізоляційної споруди. Продовжити читання “В Ужгороді вшанували ліквідаторів аварії на ЧАЕС”
Позначка: історія
«Під час штурму російський танк підібрався метрів на 50, позаду були два БТРи з ворожою піхотою. Але ми добре їм всипали…»
51-річний Роберт (позивний Робі) із закарпатського м.Виноградів – етнічний німець. Свого часу він був у Німеччині на заробітках, потім якийсь час працював дома – займався ковальством та зварюванням. А в перші дні повномасштабки добровільно пішов у військкомат і потрапив у 128 окрему гірсько-штурмову Закарпатську бригаду.
– Чому пішов? – повторює Роберт питання. – А як було не піти? У 2014-му воювали мої друзі, а я ні, то тепер моя черга… Продовжити читання “«Під час штурму російський танк підібрався метрів на 50, позаду були два БТРи з ворожою піхотою. Але ми добре їм всипали…»”
У перший день повномасштабного наступу він сів у свій автомобіль і поїхав до військкомату
Знайомтеся, доброволець, водій-механік 44 окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола на псевдо Штурмовик.
У перший день повномасштабного наступу він сів у свій автомобіль і поїхав до військкомату, адже розумів, що цього разу окупанти не зупиняться на Донбасі.
— Пройшов ВЛК, зустрів там односельчан, друзів, однодумців, — пригадує цей день наш воїн. — Так нас троє і розпочали службу разом, більшу частину утрьох пройшли, жартуючи, що разом і повернемося додому. Зараз кожен виріс і отримав свою роль: хтось став старшиною, хтось техніком. Продовжити читання “У перший день повномасштабного наступу він сів у свій автомобіль і поїхав до військкомату”
«Усі хлопці в бою поводилися дуже достойно, навіть ті, що вперше йшли на штурм…»
Нещодавно бійці 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади вибили росіян із позицій на Запорізькому напрямку і взяли двох полонених. Штурмова група складалася з шістьох піхотинців, четверо з котрих вперше мали близький контакт із ворогом. Усі вони в бою поводилися дуже достойно. Про деталі небезпечного бойового завдання розповідає один із учасників штурму, 38-річний солдат Сергій (позивний МТС). Далі пряма мова:
– Ми мали загальну картину локації, яку готувалися штурмувати, від аеророзвідки. Знали, що позицію утримувала різна кількість піхотинців, однак того дня їх було четверо. Наша група приготувалася до штурму й очікувала на заздалегідь обумовленій точці за кілька сотень метрів від ворога. Зі зброї були автомати, РПГ (ручний протитанковий гранатомет), багато гранат і патронів. Продовжити читання “«Усі хлопці в бою поводилися дуже достойно, навіть ті, що вперше йшли на штурм…»”
«Ми знаємо, хто такі росіяни, вони заходили до нас на Буковину в 1940-му, а потім у 1944-му…»
1 березня 2022р. 37-річний Василь (позивний Вовк), мешканець Буковини, добровільно пішов у військкомат і отримав направлення в одну з бойових бригад. Однак коли у військовій частині почули, що чоловік не проходив строкової служби, його… повернули назад. Після цього Василь домігся у військкоматі нового направлення, поїхав на Закарпаття й став бійцем 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади.
– Про те, щоб повернутися додому, не могло бути й мови, я цілеспрямовано йшов у ЗСУ, щоб захищати свою країну, – розповідає Василь. – Спочатку служив у артилерійській батареї, був номером обслуги. Ми постійно виїздили на бойові позиції й вели вогонь по росіянах. Однак потім почалася реорганізація, в бригаді створили підрозділ безпілотників, і мене перевели на посаду оператора БПЛА. Я пройшов навчання в Києві, дуже швидко освоїв нову спеціальність і почав працювати. Мій безпілотник – дрон зі скидами, і ми з товаришами маємо дуже багато вдалих вильотів – знищуємо ворожу піхоту, бліндажі та інші укриття, склади з боєприпасами, мінометні та гарматні розрахунки… Раніше працювати було легше, практично кожен виліт був результативним. Однак із часом росіяни навчилися протидіяти дронам – мають потужний РЕБ (радіоелектронну боротьбу), намагаються збивати наші «пташки» з різної зброї. Однак ми працюємо далі, незважаючи на те, що ворог з усіх сил шукає точку вильоту і не шкодує боєприпасів, щоб накрити її вогнем…
Дома, на Буковині, Василя чекають дружина й двоє синів. Продовжити читання “«Ми знаємо, хто такі росіяни, вони заходили до нас на Буковину в 1940-му, а потім у 1944-му…»”