«При заході на позицію я брав шість блоків води вагою 54 кілограми плюс броню, зброю, боєприпаси… І з цим вантажем ішов пішки три кілометри…»

старший солдат Петро фото

28-річний старший солдат Петро (позивний Бампер) – контрактник, у 128 окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді він уже 5-й рік. На перших порах служив у відносно тиловому підрозділі, але півтора роки тому сам перевівся в гірсько-штурмовий батальйон, став командиром відділення.

– В тиловому підрозділі мені було некомфортно, я не відчував, що приношу якусь користь, – каже Бампер. – Тому й перевівся в піхоту. Був тут кулеметником, працював у тому числі з бельгійським кулеметом FN Minimi. До речі, «покемон» (кулемет Калашнікова модернізований) мені подобається більше, він простіший і надійніший.
Петро брав участь у минулорічному контрнаступі, був на евакуації, вивозив поранених і загиблих товаришів. А коли лінія зіткнення стабілізувалася, постійно виходив на бойові позиції.
– Заходити на «нуль» можна тільки вночі через небезпеку ворожих дронів, останні кілометри – пішки, тому що техніку легко виявити й знищити. Кожен вихід дуже небезпечний, але товаришів на позиціях треба час від часу міняти, щоб вони хоч трохи відпочили. Усе спорядження несемо на плечах. Я, наприклад, брав шість блоків води (це 36 півторалітрових пляшок вагою 54 кілограми) плюс броню, зброю, боєприпаси… З цим вантажем треба було пройти пішки приблизно три кілометри.
Під час одного з таких виходів Петро отримав поранення.
– Наша група висунулася на заміну, і в дорозі нас виявив російський дрон. Завис прямо наді мною. Я не бачив, бо була ніч, тільки чув, тому зробив крок уліво. У цей момент дрон скинув вибухівку, яка впала мені до ніг. Якби я не відступив, скид був би прямо в мене. Вибухівка сильно пошкодила праву ногу, але я дав команду ховатися в укритті й сам біг метрів триста до найближчої напівзруйнованої хати. Болю не відчував, бо був у шоковому стані. Зразу накинув турнікет, але затягнути не міг – допомогли товариші. Потім мене під руки дотягнули до точки евакуації, а звідти – в стабілізаційний пункт.
Після поранення він не може йти на штурми й брати участь у активних бойових діях, тому допомагає товаришам із забезпеченням.

– У мене є молодший брат, котрий воює в іншій частині – десантно-штурмовій бригаді. Він теж кулеметник і теж отримав поранення. Але з ним усе гаразд, ми постійно на зв’язку.

З початку повномасштабки Петро отримав шість бойових нагород, у тому числі орден «За мужність» ІІІ ступеня.
– Командування вручило мені орден буквально цими днями – для мене це була несподіванка. Зізнаюся, що приємна…
– Рідні й близькі люди – найбільша мотивація. Мені є за кого воювати й до кого вертатися після війни…
128 окрема гірсько-штурмова Закарпатська бригада

Інша інформація по місту Ужгород:

У Буштині згорів автомобіль Fiat: рятувальники ліквідували пожежу вночі
На Ужгородщині затримали рецидивіста, причетного до низки крадіжок на території району
Закарпатський гурт взяв участь у міжнародному фестивалі
Жителя Хуста засудили за систематичну нецензурну лайку на адресу дружини
Румунський виступ священника УПЦ Чиприяна Білецького: духовна дипломатія чи виклик безпеці України?
В Ужгороді триває відкритий чемпіонат міста з плавання: понад 200 учасників змагаються за першість (...
Собівартість бограча на Закарпатті за місяць зросла на 2,1%
В Ужгороді україномовну жінку принизили через відмову переходити на російську
«Золото літ»: сьогодні в Ужгороді відбудеться свято для літніх людей (ФОТО)
В Ужгороді встановлять меморіальну дошку професору Івану Небеснику
В Ужгороді збільшать кількість автобусів до міського цвинтаря на поминальні дні
ЖФК «Минай» здобув розгромну перемогу з рахунком 20:0
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *