Леонід на псевдо «Тічер» мав законну «бронь», але вирішив долучитись до лав українських захисників.
Історію бійця розповіли на сторінці 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша ДШВ ЗСУ.
Леонід міг би спокійно перечікувати війну в тилу, оскільки мав законну «бронь» як вчитель англійської, німецької та зарубіжної літератури в сільській школі на Львівщині. Вдома на нього чекали дружина та двоє доньок, але він свідомо вирішив долучитись до війська. Тригером для повернення у стрій став його власний вихованець.
«Мій учень пішов на війну. І я собі подумав, як то я з бойовим досвідом і замість мене буде воювати хлопчина, який взагалі такого досвіду не має?» — пригадав «Тічер».
Він вже мав за плечима досвід АТО, тому долучився до 1-го стрілецького батальйону 68-ї окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша. Свій авторитет здобував потом і кров’ю безпосередньо в окопах.
20 серпня 2023 року закарбувалося в пам’яті «Тічера» назавжди. На Харківщині після серії виснажливих боїв його група мала закріпитися у відбитій посадці. За крок до точки ліс вибухнув свинцем — у засідці їх чекали ворожі кулеметники.
Контактний бій був на надкороткій дистанції. З шести бійців п’ятеро стали «трьохсотими». Та завдяки характеру й братерству всі залишились живими.
Після проходження курсів Леонід став сержантом, а згодом і офіцером. Тепер обіймає посаду заступника командира роти. До того, що бригада увійшла до лав Десантно-штурмових військ, він поставився з оптимізмом.
«Ми завжди були єгерями-штурмовиками, тому до найважчих завдань нам не звикати. Я розумію, що війна продовжується і навіть попри втому треба виконувати цю роботу», — підсумував «Тічер».