Мріє після війни оселитися в Тернополі, щоб відпочити

Мріє після війни оселитися в Тернополі фото

32-річний військовослужбовець на псевдо Сержант, родом з-під окупованого Лисичанська, мріє після війни оселитися в Тернополі, щоб відпочити і надихнутися після тривалих випробувань на фронті

Ми продовжуємо знайомити із Захисниками у проєкті «Героям слава». Спілкуємося з командиром гарматного розрахунку 44-та окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола
Служить з 2016 року. Тоді, маючи, як він каже, “елітну професію” шахтера, підписав трирічний контракт замість строкової служби, за ним — другий, був інструктором самохідної артилерії на Львівщині, а з 2020-го — в протитанковому дивізіоні у тернопільській артбригаді, де після звільнення залишився до повномасштабного наступу росії, і, автоматично , дотепер.

— 24 лютого я був на Львівщині, — пригадує початок війни кадровий військовослужбовець, — якраз мав отримати документи про проходження служби в зоні ООС, а звідти нас направили на Житомирщину. Бувало, спав на соснових гілках, прикрився спальником, а зранку сніг струшував. Дуже допомагали волонтери, привезли спальники, лопати, бензопили, вони стали незамінними для укріплення позицій.

Та на цьому напрямку участі в активних бойових діях не брали, справжнє пекло почалося у квітні, коли передислокувалися під Гуляйполе.
— Там вороги трохи всипали, — невтішно констатує Сержант. — Ми не знали про їх дрони та інші переваги в техніці, думали «бах-бах» і впораємося, та ворог у перший же день пролетів над нами, засік, і вже не було як відступити. Безсонна ніч і втома спрацювали нам не на користь, та, на щастя, тоді обійшлося без втрат.
Розрахунки з часом змінювалися, підрозділи згрупувалися і не раз давали ворогу «прикурки».
Зараз наш співрозмовник — командир гармати у «важкій артилерії». Хоча, вона, як відомо, не буває легкою, як і війна.
— Найкраще в нашій історії це те, що ворога б’ємо твердо, — додає Сержант, — яку б ціль нам не дали, усе виконуємо без перешкод: швидко і точно.
Сержант невтішно ділиться враженням про зброю ворога, особливо про дрони і новітні технології, як-от «Ланцети», які можуть літати на значні відстані.
— Це ще гірше, ніж артобстріл, — пояснює він. — Збиваємо з автоматів.
Тільки їхній підрозділ, за словами Сержанта, збив більше 20 ворожих дронів. Один з бійців, професійний мисливець, особливо влучно стріляє і знищив з десять апаратів і сам від дрона постраждав: уламок впав поруч, розповів нам Сержант, згадуючи, як надавали товаришу допомогу під обстрілами: був важкий, усі дуже хвилювалися за побратима, на щастя пішов на поправку.
З позитивного Сержант відзначив техніку, на якій працюють хлопці, мовляв «не радянська». Залюбки розповів про їхнього «бойового коня» — гармату FH-70, про різновиди снарядів, які вона посилає в бік загарбників, про знищену техніку, піхоту.
— Працює на гідравліці, тиха, швидка, точна, — хвалить свою «ефгашку» співрозмовник. — З нею можемо замінувати поле, дорогу, можемо і касетами стріляти: був випадок, що касетним снарядом спалили ворожий танк з боєкомплектом. Снаряди — різні, про все не можна розповідати, лише скажу, що ворога треба бити усіма можливими засобами і способами.
— Нещодавно був на підміні в іншому підрозділі й помітив, що їхня гармата стріляє неточно. Провів кілька експериментів із наведення, випустив серію снарядів, і командир відзначив це як найкращу стрільбу.
Найбільше його мотивує саме несправедливість ворога.
— Ми — військові, воюємо проти військових, це війна, — говорить він, але вони б’ють по мирних: жінки, діти… це дуже болісно.
Гармаші пристосовуються до умов: бліндажі теплі, є спеціальні установки для обігріву, що працюють без диму, душ — почергово, раз на вісім днів, тож хоч якось тримають комфорт.
— Зараз мороз підступає, а влітку спека доходила до 43 градусів, — згадує Сержант, — каска, бронежилет, і снаряди вагою до 50 кілограм — тисячі таких перенесли за війну.
Для Сержанта, як командира гармати, контроль за процесом — це буденна робота. Він добре знає свої цілі: «Гіацинти», «Урагани», «КАБи» противника. Найбільшим викликом є «Гіацинти» — їхня дальність стрільби перевищує можливості нашої артилерії, і щоб влучити, доводиться під’їжджати ближче, де їх може дістати будь-яка ворожа зброя — від «Акацій» і «Гвоздик» до «Мсти».
@44 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола

Інша інформація по місту Ужгород:

В Ужгороді заклади освіти, охорони здоров’я, культури та інші бюджетні установи офіційно можуть розп...
Біля Нижніх Воріт перекриють міст через ремонт, рух авто обмежать
Закарпатець підняв прапор України на найвищій горі Африки (ФОТО)
Епідеміологічний нагляд за холерою: ситуація на Закарпатті
Стан мостів в Ужгороді: одна з найпопулярніших переправ потребує ремонту (ФОТО)
До 5 років тюрми загрожує чотирьом ужгородцям за шахрайство з дронами на 1,1 млн грн (ФОТО)
Юні ужгородські баскетболісти здобули «срібло» на міжнародному турнірі в Угорщині
Закарпатський угорський інститут став університетом
«Ужгород» прийматиме «Буковину-2», а «Вільхівці» на виїзді зустрінуться із «Самбором-Нивою-2»
Поліція Ужгорода затримала раніше неодноразово судимого зловмисника
374 кг героїну: організатора міжнародного наркотрафіку засудили на Закарпатті (ФОТО)
В Ужгороді пʼяний водій врізався у авто, втік і вʼїхав у паркан (ФОТО)
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *