“Мамонтове дерево” або секвоя гігантська. Багато раз бачив фото цих величезних дерев із західного узбережжя США. А виявляється, що таке дерево росте і ботанічному саду УжНУ. Правда до гігантського розміру їй рости ще пару сотень років…”, – повідомив краєзнавець Владислав Товтин.
Мамонтове дерево, або секвоядендрон велетенський (Sequoiadendron giganteum), також відомий як «гігантська секвоя» – є одним з найбільших дерев на Землі.
Популяції раніше були значно поширені у Північній Америці. Латинську назву дерево дістало на честь творця алфавіту Черокі — індіанця на ім’я Секвоя.
Ця вічнозелена рослина, дорослі дерева досягають висоти до 100 метрів з діаметром стовбура 10-12 м. Найстаріше сучасне мамонтове дерево має вік 3200 років, встановлений за річними кільцями. Тобто пустило коріння в землю задовго до створення єгипетських пірамід і пережило розквіт і занепад багатьох імперій.
Секвої в Ужгороді вже близько 70 років. Вона має висоту 20 метрів – і є чи не найвищим деревом у всьому ботанічному саду, а з роками ставатиме лише величнішою. Кажуть, що має надзвичайну енергетику.
До речі, кілька мамонтових дерев зростають на Мукачівщині – у дендрарії “Березинка”, за 6 км від Мукачева і займає площу у 34 гектари. Роботи по закладці дендрарію стартували у 1957 році за ініціативи відомого вченого, доктора сільськогосподарських наук СPСP Петра Молоткова.
Секвої у дендропарку ростуть поруч одна з одною на галявині. Діаметри кожного екземпляру різні – від 26 до 130 см. Ці дерева не перестають рости навіть тоді, коли досягають зрілості.
На території області мамонтові дерева зростають також у дендропарку в селі Кам’яниця, Ужгородського району.
Можна їх побачити у Львові, на території ботанічного саду ЛНУ; в Одесі, на території військового госпіталю; в Миколаєві, на території зоопарку; в Києві, на території наукової частини ботанічного саду ім. О. Фоміна. Відомою є секвоя в Нікітському ботанічному саду, висаджена 1885 року.