Нижче наводимо текст петиції, посилання на петицію в кінці допису.
Створити на території міста 10 бюветів з питною водою в період з 2021-2025 рр. та додатково мінімум 10 бюветів з 2025 по 2030 рр.
Вимагаємо від Ужгородської міської ради включити в бюджет міста на 2021-2030 рр фінансування створення на території міста 10 свердловин/бюветів з питною водою в період з 2021-2025 рр. та додатково мінімум 10 свердловин/бюветів з 2025 по 2030 рр., поруч з багатоквартирними будинками.
Проблема даного питання:
За кількістю питної води на душу населення Україна на 125 місці зі 180 країн (дані дослідження світового фінансового банку), тобто, українці перебувають десь між африканськими країнами Чадом і Суданом. Питання з часом буде тільки загорюватись. – дані взяті з http://ecolog-ua.com/news/u-potochnomu-2019-roci-u-vodoymy-ukrayiny-bulo-skynuto-blyzko-2-mlrd-kub-stokiv
В Ужгороді для мешканців міста відсутній як такий доступ до безкоштовної та якісної питної води. Існуюча вода, що поставляється монополістом КП “Водоканал м.Ужгород”, являється технічною. Це зумовлено тим, що вона містить:
1. Велику кількістю солей кальцію і магнію в ній,
2. Сам процес її транспортування (транспортні магістралі та внутрібудинкові труби містять ще чугунні, залізні чи стальні труби), що додає до цього сполуки заліза, а де є аварійні місця – то ще й домішки піску, землі
3. Сам процес очищення – використання хлорування – руйнує шкіру та емаль зубів.
На жаль через неефективність використання коштів даного підприємства, а також постійне підвищення ціни за воду, не можуть на разі вирішити проблему з доступом до якісної води. Тому можна простіші та ефективніші рішення, як альтернатива роботі КП “Водоканал м. Ужгород”, – буріння свердловин та встановлення бюветів в прибудинковій території з доступом до питної води.
Між тим слід зазначити, що місто Ужгород отримує водозабір з двох локацій: 1. Минайського водозабору (артезіанських свердловин), вода погіршується до фінального споживача через процес очищення та транспортування.
2. Каналу де вода поступає з річки Уж. Між тим вверх по течії річки Уж є поселення, де є застаріла або взагалі відсутня очисна система як така.
Для довідки: «у 2019 році у водойми нашої держави було скинуто близько 2 мільярдів кубометрів стоків, 1/3 з них це неочищені стоки. сюди не включено той бруд, який потрапляє у водойми по зливових стоках обминаючи очисні споруди. Практично всі мийки машин скидають свої відходи в зливову каналізацію. Між тим тисячі тонн солі після зими безперешкодно з весняними струмками потрапляють просто в річки.» – дані взяті з https://ecolog-ua.com/news/u-potochnomu-2019-roci-u-vodoymy-ukrayiny-bulo-skynuto-blyzko-2-mlrd-kub-stokiv
Між тим є речовини ПАР (наслідок шампунів, мил, порошків), очищення від яких не ведеться, а вони потрапляють у воду (в тому числі і канал міста Ужгород).
Натомість в існуючих свердловин по місту відсутня питна вода. В Боздоському парку – мінералізована та з домішками ферума, в бюветі та території “КНП Ужгородська міська дитяча клінічна лікарня” Ужгородської міської ради – теж рахується мінералізованою, а також те що знаходиться на території готелю “Унгварський” зі сторони вулиці Електрозаводська – теж являється мінералізованою. Всі мінералізовані води – столові, і вживаються дозовано і на них не можливо щось приготувати. Існує тільки одне джерело з питною водою в Ужгороді в шахтинському лісі.
Натомість існуючі свердловини з питною водою на території міста, знаходяться або в приватних садибах, або у власності приватних підприємців.
Між тим, слід зазначити, що не у всіх мешканців міста є змога купляти чи замовляти питну воду.
Між тим, слід зазначити, що не у всіх мешканців міста є змога купляти та заміняти фільтри на воду у водогонах чи в інших фільтрувальних системах.
Тож створення бюветів може заощадити колосальні кошти мешканців міста Ужгород, та вивільнити ці кошти на інші потреби.
Економічні збитки для населення:
– пошкодження та передчасний вихід з ладу побутових пристроїв (пральних машин, чайників, кранів) та відповідні фінансові витрати
– проблеми із здоров’ям та відповідні фінансові витрати (більш детальніше можна про це почитати тут – https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zabrudnena-voda-zagroza-dlya-dovkillya-i-zdorovya-/ )
Моніторинг якості води та обслуговування:
– проводити щомісячний моніторинг аналізу якості води (хоча б на наступні показники: колі-форми, вміст металів (заліза, марганцю тощо) та вміст хлору, та висвітлювати дану інформацію на відповідних інтернет-ресурсах (в тому числі і на сайті Ужгородської міської ради).
– при потребі робити заміну фільтрів встановлених на свердлових/бюветах.
Пропоную 10 типових локацій для встановлення свердловин/бюветів використати наступні локації в період на 2021-2025 роки:
1. Вулиця Капушанська 149, 151, 153 155, вулиця Достоєвського 2, вулиці Годинки 8. Або вулиця Капушанська 151, 153, 155, 157, вулиці Легоцького 5.
2. Вулиця Чорновола 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39.
3. Вулиця Грушевського 31, 33, 37.
4. Площа Шандора Петефі.
5. Вулиця Минайська 17, 21, вулиця Сурікова 3.
6. Вулиця Коритнянська 3, 8.
7. Вулиця Тельмана 1.
8. Вулиця Оноківська 18, 18А.
9. Вулиця Університетська 12, 12А, 12Б.
10. Парк Малий Галагов або Парк Св. Тетяни.
Пропоную 10 типових локацій для встановлення свердловин/бюветів використати наступні локації в період на 2025-2030 роки:
1. Вулиця Заньковецько 3, 7.
2. Вулиця Приладобудівників 4, 6
3. Проспект Свободи 51, 53
4. Вулиця Капушанська 27, 29
5. Вулиця Собранецька 124, вулиця Докучаєва 1.
6. Вулиця Закарпатська 26, вулиця Добролюбова 6.
7. Вулиця Нахімова 1.
8. Вулиця Пестеля 50 або Вулиця Пестеля 15, 17, 50, Проспект Свободи 46, 48
9. Вулиця Володимирівська 82, 76а
10. Вулиця Генерала Свободи 5, 7, вулиця Можайського 30, 32.
Примітка: у випадку економічного зростання доходів до бюджету міста Ужгород, можна реалізувати і 20 свердловин за 5 років, було б тільки у Вас бажання.
Обґрунтування чому саме 10-20 свердловин/бюветів:
І в цьому питанню досить допомагає досвід Києва: https://www.facebook.com/kyivphcenter/posts/696129920985348
Загалом по місту на балансі Київводфонду є близько 200 бюветних комплексів. Чи достатньо цієї кількості для міста Києва, певно що ні.
Але простий розрахунок для Києва: населення близько 3 мільйонів / 200 бюветів = на 15000 населення 1 бювет.
Таким чином для міста Ужгород з населенням близько 120 000 (і це не враховуючи значні туристичні потоки) потрібно не менше 8 бюветів. Але ж ми розуміємо, що населення міста Києва значно зросло, а також те що основна кількість бюветів були створені ще до часів проголошення незалежності України. Тому зупиняємось на цифрі 20 бюветів.
Перед проведення розробки проектів з бюветами/свердловинами провести громадські обговорення з мешканцями даних прибудинкових територій чи в них відсутні заперечення щодо встановлення бювету, обговорити шляхи реалізації кожного проєкту.
Дивно, що таке гостре та актуальне питання не було включено в стратегію розвитку міста “Ужгород-2030”.
Економічні показники:
Компанії, що пропонують бурові послуги створення свердловин з доступом до питної води на даний момент запитують 1100-1200 гривень за пробурений метр, це якщо без проектної документації. Між тим, з проєктною документацією (в тому числі паспорт сведловини, гідрологічний розріз), то ціна питання вже зростає в районі 100$ за пробурений метр.
Між тим, по місту Ужгород рекомендовано пробурювати мінімум на 50 метрів в глибину для доступу до питної води.
Таким чином тільки за 1 свердловину витрати обійдуться мінімально від 55000 – 60000 гривень до 5000$.
Між тим потрібно водовідведення, встановлення зливних решіток, підключення труби до каналізаційних труб. Це додаткова індивідуальна сума.
Між тим, якщо робити благоустрій довкола бювету, то можна покласти і декілька лавочок, а також можна розглянути питання про навіс над бюветом. А це вже додаткова сума.
Можна хоча б зробити по програмі мінімум – свердловина та бювет + водовідведення. При цьому фінальна ціна за 1 свердловину/бювет буде до 300 000 гривень.
Таким чином, місту з мільярдним бюджетом можна спокійно цей проєкт потягнути.
Провести відкритий тендер на буріння свердловин з допомогою системи ProZorro. Щоб отримати найкращу ціну за дані об’єкти та відповідно прописати вимоги для підрядника.
Між тим закласти в щорічний бюджет міста з подальшим тендером за допомогою системи ProZorro укомплектування для покращення води: фільтри для зменшення жорсткості води, очищення від вмісту хлору та домішок заліза та інші. Укомплектування передбачається насамперед в бюветах, школах, дошкільних навчальних закладах (садочках), державних закладах влади та державних установ, в подальшому розширити пільгове безвідсоткове кредитування для багатоквартирних будинків.
Законодавча складова:
Державна служба геології та надр України, Відділ гідрогеології та екогеології – це їх компетенція.
– проконсультуватись з ними щодо дозвільних документів та процедур що передують бурінню свердловин.
Між тим, рекомендую на домашнє завдання почитати:
1. Кодекс про надра
Стаття 23. Право землевласників і землекористувачів на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу, підземних вод (крім мінеральних) та користування надрами для інших цілей.
2. Водний кодекс України (ВКУ)
Стаття 47. Право загального водокористування.
Стаття 48. Спеціальне водокористування.
В підсумку висвітленого законодавчого поля, наче нічого не заважає, щоб було створення даних свердловин з доступом до питної води. Можливо навіть в законодавчому полі достатньо ці моменти узгодити на рівні Ужгородської міської ради.
В підсумки Ужгород та його мешканці отримають наступні позитивні наслідки:
– доступ до якісної води 24/7
– доступ до питної води 24/7 в разі аварій у водогінній мережі
– створення додаткових робочих місць (обслуговування, контроль якості води)
– спільне використання громадою надр містом
– зменшення використання пластикових та скляних пляшок
– зменшення утворення та утилізації твердих побутових відходів
– можливі позитивні зміни показників здоров’я
Водній безпеці міста бути!
Незалежності від монополіста КП “Водоканал м. Ужгород” та комерційних інших структур, бути!
Бюветам з питною водою в місті бути!