«Дуже дивні справи» – таким реченням можна охарактеризувати всю кремлівську пропаганду. І якщо до 24 лютого розмовляючі голови путіна, ретранслюючи методички, написані ідеологами рф, ще хоч якось “чіплялися” за реальність, нехай і перевертаючи факти з ніг на голову, то тепер їхні слова – абсолютна маячня.
У травні 2022 року, вже публікувалися розслідування – «Як у росії зомбують школярів» і «Методички для пропагандистів» – де розповідалося про те, як і звідки з’являються слова в ротах голів кремля, що говорять. З початком мобілізації в рф пропагандистам стало набагато важче пояснювати, для чого росія продовжує війну проти України. Ще складніше і, як стане видно нижче, неможливо пояснити мобілізованим, яким чином вони повинні воювати без необхідного, а часом елементарного обмундирування, яке успішно розкрало міноборони рф. Тому для новоспечених окупантів журнал «Вісник військової освіти», що випускається і спонсорується міністерством оборони росії, підготував збірку під назвою «Живу, борюся, перемагаю». Там, очевидно, вже військові пропагандисти (ймовірно, не без участі тих самих, що складали методички для цивільного населення та школярів), пояснюють мобілізованим “сутність війни в Україні”, відсутність припасів, необхідність воювати навіть без забезпечення.
Інформація про журнал «Вісник військової освіти» на сайті міноборони рф
До слова про «Вісник військової освіти». Цей журнал почали випускати з ініціативи шойгу у 2015 році. Редакція журналу розташована за адресою Хорошівське шосе, 38. По цій вулиці також розташовані редакції й інших військових журналів, якими займається мо рф, у тому числі «Червона зірка». Основні тематики «Вісника»:
Тобто, спираючись на офіційну інформацію, що описує діяльність журналу, а також замовника – міноборони рф – статті, методички, вказівки, збірники, що випускаються, є нічим іншим, як реальними правилами для військових, військовозобов’язаних, військових викладачів, як слід поводитися, навчати інших, які методики необхідно використовувати в реальному житті. Але те, що опублікував «Вісник» у збірці «Живу, борюся, перемагаю», навряд чи допоможе мобілізованим вижити, успішно боротися і тим більше перемогти. Варто зазначити, на одному з регіональних телеканалів рф кореспонденти наголосили, що “брошуру було складено учасниками минулих воєн і створено з метою передати цей досвід мобілізованим”. Враховуючи той факт, що єдиним конфліктом, де кремль реальноюзумів здолати ворога (не без істотної підтримки союзників), стала Друга світова війна. Отже, поради мобілізованим цілком могли брати з переказаного досвіду ветеранів тих років.
Насамперед, ще до основних “освітніх” пунктів, йдеться про дії при отриманні повістки. Там призовникам рекомендують “не панікувати” і “не вірити чуткам” про те, що все обмундирування слід купувати самостійно. “Все необхідне ви отримаєте за місцем перебування”, – стверджують автори. І тут же, у списку речей, які необхідно мати при собі приходячи на призовний пункт, крім іншого зазначено: ложка, 2-3 упаковки лейкопластиру, туалетне приладдя на 1 місяць, 3-4 пари робочих рукавичок, голки, нитки, їжа, вода. Звертаючи увагу на необхідність мати такі дрібниці при собі (отже “друга армія світу” не в змозі дозволити такі витрати), паніка повинна виникати сама собою, адже “чутки” про нестачу бронежилетів, касок, форми тощо, не такі вже помилкові, незважаючи на спроби міноборони рф переконати солдатів у протилежному.
Ну що ж, до подібних казусів вже, мабуть, всі звикли і навіть мобілізовані більше вірять своїм “побратимам” з різних регіонів рф, які особисто відправляють відео, де їм замість бронежилетів видають спорядження, здатне захистити лише від пневматичної зброї. Тому даний вступ не варто сприймати, як щось надзвичайне. Міноборони, нібито, “не зобов’язане постачати” своїх воїнів тим, що вони можуть купити самостійно в будь-якому магазині. А те, що “десь не вистачило екіпірування”, то це нехай відповідні органи розбираються на місцях.
Але, що стосується “ідеології”, то тут автори дали волю своїй фантазії на повну. Адже це ніяк не перевіриш, до приїзду в Україну, а звідти, найчастіше, до росії воїни повертаються в чорних пакетах або зовсім не повертаються. Ну а тим, кому пощастить демобілізуватися по пораненню і розповісти все, як є насправді – це можна списати на контузію. Так чи інакше, від початкових “демілітаризації” та “денацифікації”, а також інших маревних “цілей” війни в Україні вирішили відмовитися на користь, без перебільшення, міфічних і, мабуть, ще більш маячних ідей:
Як видно з тексту методички для мобілізованих, всі країни, які приєдналися до санкцій проти росії – “мстяться кремлю за перемогу у Другій світовій війні”, оскільки раніше вони програли. І не важливо, що більшість із цих країн були членами антигітлерівської коаліції, “Велика вітчизняна війна” йшла лише в СРСР, від чого і перемогти в ній міг лише Радянський Союз. Тонкощі світової історії мобілізованим навряд чи відомі і чим ближче пов’язати війну в Україні з пропагандистським словосполученням “діди воювали”, тим простіше буде новобранців зомбувати пропагандою. Варто зазначити, що нинішні “союзники” росії, а також проросійські агенти у світі також підтримували фашизм за часів Гітлера, а це: Іран, Угорщина та Італія. Тим часом у методичці не згадують про всі країни, які запровадили санкції проти рф та за часів Другої світової війни боролися проти нацистської Німеччини.
Але щоб мобілізовані не забули про “головних ворогів росії” – США, Великобританію, автори методички підкреслюють, що саме вони почали війну в Україні, оскільки почали “правити в Україні”, мабуть, відразу після розпаду СРСР. У цьому ж пункті вкотре підтверджується, що влада в росії знаходиться в руках антисемітів, оскільки Ізраїль стоїть в одному ряду з американцями та англійцями. Більше того, пропагандисти пишуть, що Захід “влаштував в Україні геноцид” та знищив 20 млн українців. Окремий момент у цьому пункті взагалі розкриває справжні цілі путінської війни в Україні, але з однією відзнакою – мета, нібито, що спочатку переслідується Заходом: “Цю війну США та Європа хочуть вести до останнього українця. Їм не потрібні люди. Їм потрібні територія та ресурси”.
Ось тільки не зрозуміло, яким чином “росія рятує українців від геноциду”, руйнуючи будинки, відбираючи життя та ґвалтуючи? Цілком логічне питання, однак, не в кожній голові мобілізованого може виникнути. Але на цей випадок пропагандисти все ж таки вирішили “підстрахуватися”. Наступний пункт у методиці говорить: “українці – дикі русофоби. Колись вони знову стануть росіянами. А поки що вони вороги, яких треба вбивати”. Тобто, мобілізованим продовжують вбивати в голови, що українці – це “росіяни, які стали перевертнями” та “немає жодного іншого способу, окрім як їх вбивати, щоб назад перетворити на росіян”.
Цікаво, а жителі СРСР, за часів Другої світової війни, також були готові стати гітлерівцями після того, як фашисти робили те саме, що зараз творять росіяни? Але, мабуть, пропагандисти вважали, що так “глибоко” в історію зомбований мозок мобілізованих не може продовжити логічний ланцюжок.
Звичайно ж, щоб закріпити прочитане марення, а також “забити ідейне скріплення” на місце сумнівів окупантів, автори просто кажуть – “росія бореться на боці добра”. Аргументацією служить те, що “всі росіяни, незалежно від віросповідання, без примусу, за покликом совісті стали в солдатський стрій, щоб боротися з сатанізмом”. Не забули автори згадати фразу путіна, яка показала всьому світу, що на чолі росії стоїть звичайний гопник, який отримав до рук ядерну зброю для шантажу інших країн – “ми як мученики потрапимо до раю, а вони просто здохнуть”. Ймовірно, цим дурним висловом мобілізованим постаралися пояснити, що всі вони загинуть, але в цьому немає нічого поганого.
Тут же постає питання, а окупанти знали, що вони “без примусу” потрапили на фронт? Чи мобілізація не є примусовим заходом у росії, коли дворами та квартирами ходять поліціянти, відловлюючи всіх поспіль і відправляючи їх у військкомати? Та й взагалі дивна мотивація для людей, які не бажають помирати заради боротьби з сатанізмом. При цьому ніхто не пояснює, в чому виражається цей “сатанізм” і що це таке. Просто слово, яке нещодавно почав вживати путін та яке підхопили пропагандисти, однак, що воно означає, ніхто пояснити не може. До речі, загальноприйнятим значенням поняття сатанізм є низка окультно-релігійних уявлень, світоглядів і вірувань, що оформилися в XIX столітті, в яких образ Сатани трактується як символ могутності та свободи. Знаючи те, як кремль любить використовувати “дзеркальний” метод для звинувачення своїх ворогів, разом із суцільними невдачами на фронті, не виключено, що саме путін звернувся за допомогою до “заклику нечистого”, щоб спробувати виправити своє становище.
Що тут скажеш? Ідеологія путіністів ніколи не дружила зі здоровим глуздом, від чого, мабуть, росіяни і почали сприймати себе як окрему від усього світу унікальну націю. Таким зомбованим людям можна вселити що завгодно – від того, що “українці їдять немовлят”, до “вбивати це нормально і добре, тому що в майбутньому ті, кого ми вбиваємо, стануть росіянами”.
Водночас автори брошури для мобілізованих відзначилися відверто марними практичними порадами для мобілізованих у польових умовах. Спершу слід зазначити, що деякі пункти чітко наголошують на наявних проблемах у російській армії. Тобто в брошурі дійсно підтверджують проблеми із забезпеченням: “комплект запасних батарей до радіостанції, хороший бінокль, GPS-навігатор, лазерний далекомір, тепловізійний монокуляр та зарядні пристрої до них. Міністерство оборони цими гаджетами не забезпечує, тому командир купує їх самостійно. Настав час звикнути, що командир, як будь-який професіонал, повинен мати особисті робочі інструменти”. І відразу згадується вступ методички, де автори закликають мобілізованих “не вірити чуткам”, що їм доведеться щось купувати самостійно.
Але, що алогічніше, у цьому пункті військові пропагандисти закликають “викидати” боєприпаси з ранця. Далі більше. Мобілізованим розповідають, що ПНБ (прилади нічного бачення) – не ефективні, а використовувати їх надто складно. Це ж стосується і додаткового обважування зброї, на кшталт коліматорних, снайперських прицілів малих кратностей, пламегасників, планок Пікатінні і т.д. Все це, за словами авторів методички, лише псує “ідеальний автомат, який створив геніальний Калашніков”. З таких заяв, напевно, посміялися б ті, хто вже встиг відчути різницю між використанням радянських АК та сучасної західної автоматичної зброї.
Відкривати вогонь окупантам “дозволяється” тільки в тих випадках, якщо мета знаходиться ближче за 75 метрів від них. Але й тоді мобілізованим “не рекомендують” починати стрілянину, оскільки це “може набриднути противнику і на голови обрушиться артилерійський удар відплати”.
Крім того, від командирів вимагають відбирати автомат у підлеглих, якщо вони не виконують справедливу вимогу. У такому разі говориться – “хай воює лопатою, поки не порозумнішає”. Що ж, такі командири лише спростять завдання ЗСУ. Адже “справедливою вимогою” можна вважати все, що завгодно – від прямого наказу до загроз забрати у підлеглого награбоване в українських будинках.
Сучасним одягом пропагандисти також рекомендують погребувати на догоду “яловим чоботям з онучами”, наводячи приклад – “під час зимової Арденської операції німці, взуті в чоботи, хворіли на запалення легенів вчетверо рідше американців, що носили черевики”. “Діди поганого не порадять”, навіть якщо ці “діди” – нацисти часів Другої світової війни. Мабуть, у сучасній росії так і не змогли знайти кращих аналогів старим добрим “кирзачам”, а про те, що нове армійське взуття давно практичніше, комфортніше, а головне, краще зберігає тепло, ніж за часів Другої світової війни, пропагандисти вирішили не уточнювати. Воно й правильно, адже тоді довелося б пояснювати, куди витрачалися гроші платників податків протягом 20 років, що виділяються на російську армію. До речі, автори методички вважали, що замість тактичних рюкзаків також слід використовувати “перевірені роками речмішки”, тому що “нічого краще людство ще не вигадало”.
По-справжньому загрозливою інформацією є пункт “Якщо місцеві нахабніють”. У ньому пропагандисти прямо закликають чинити військові злочини та пояснюють, що це, нібито, дозволено Женевською конвенцією. Мобілізованим вбивають у голови, що місцеві жителі, які виступають проти приходу «російського світу», вважаються “комбатантами” та їх слід ліквідувати. Однак “у беззбройних краще не стріляти”, а розправлятися “з властивою російською кмітливістю”. Пропагандисти посилаються на “Перший Додатковий протокол до Женевських конвенцій статей 45 та 46”. Однак такого документа просто не існує.
Відверте марення, що часом переплітається з містикою і фантастикою, створене для зомбування мобілізованих. Методичка також має послужити своєрідним виправданням міноборони рф перед окупантами – “з якої причини армія самостійно не видає все необхідне, а часом елементарне спорядження, бійцям, хоча кремль щороку виділяв на силовиків трильйони рублів із держбюджету”. За словами пропагандистів – “сучасне обмундирування не потрібне, тому що ним складно користуватися, а в бою воно тільки заважає”. Найгірше те, що ще до відправки в Україну, майбутнім вбивцям, мародерам та ґвалтівникам, фактично дозволяють вчиняти військові злочини, виправдовуючи це неіснуючими статтями Женевської конвенції, паралельно розлюднюючи українців. Ну і найголовніше – мобілізовані у це вірять. Бачачи ту інформацію, якою їх зомбують, паралельно згадуючи про громадянську та шкільну пропаганду, росіяни ввижаються воістину божевільним, відірваним від реальності народом, який слід ізолювати.
Крім сміху – вбивство та насильство для них стало нормою. Достатньо звернути увагу на статистику побутових конфліктів у рф із летальними наслідками і все відразу стане зрозуміло. Усе це державне утворення разом із “начинкою” небезпечне для решти цивілізованого світу.