Уряд Віктора Орбана постановив припинити держдопомогу для розміщення багатьох українських біженців. Критики називають цей крок “ганьбою” і “черговим дном” з боку угорського уряду.
Маленькі діти сплять на сумках і мішках. Жінки сидять на узбіччі на валізах, сумках, розкладних стільцях або просто на землі. Втомлені та безпорадні обличчя, а тим часом поліцейський стежить, щоб діти не вибігли на дорогу.
Саме такі кадри нині обійшли угорські ЗМІ. Їх відзняли в селі Коч, що на північному заході Угорщини. Зранку середи, 21 серпня, майже 100 українських біженців – практично всі жінки та діти, були змушені покинути надане їм перед тим житло та як наслідок опинилися на вулиці – раптово без даху над головою. Ночувати їм довелося просто неба. Того дня співробітники неурядових угорських гуманітарних організацій марно шукали для них бодай якесь житло. Ці пошуки тривають і надалі.
Раптово стати безхатченком – сама така доля загрожує стати реальністю для понад 3 000 українських біженців в Угорщині в ці дні. 21 серпня 2024 року набула чинності урядова постанова, видана урядом Віктора Орбана наприкінці червня, яка суттєво обмежує допомогу українським біженцям. Згідно з постановою, державне фінансування на проживання в пунктах тимчасового розміщення отримуватимуть лише біженці з України, які, як зазначено в постанові, походять із “зон бойових дій: адміністративно-територіальних одиниць України, що безпосередньо постраждали від воєнних дій”. Вирішальним фактором тут є поточна українська адреса реєстрації відповідної особи.
У майбутньому державне фінансування на проживання буде обмежене в часі та застосовуватиметься з дати реєстрації біженця як особи, яка потребує тимчасового захисту, до кінця наступного місяця. Перелік зон безпосереднього ведення бойових дій щомісяця переглядатиметься угорським урядом.
Хто з українських біженців постраждає найбільше
За оцінками неурядових угорських організацій, що займаються наданням допомоги, понад 3 000 українських біженців втратять житло, що фінансується державою, в містах і муніципалітетах в результаті набуття чинності цього рішення. Більшість з них походять із Закарпатської області України або з інших західноукраїнських регіонів і мають офіційний статус “осіб, котрі потребують тимчасового захисту”. Переважно це – угорськомовні роми з України.
Щодо місць розміщення українських біженців, які надаються, то це майже винятково житло для колективного помешкання, приміром, порожні будинки або великі приватні пансіонати. У Кочі майже 100 біженців були розміщені саме в такому приватному пансіонаті. Державне фінансування їхнього розміщення закінчилося 21 серпня.
Норберт Пал, уповноважений уряду Угорщини у справах осіб, які втекли до Угорщини від війни Росії проти України, в інтерв’ю проурядовому виданню Magyar Nemzet, оприлюдненому на початку липня, виправдав обмеження заходів допомоги. “Після двох з половиною років це розумна і доречна зміна, тому що за цей час ті, хто хоче стати на власні ноги в Угорщині, могли б це зробити”, – пояснив такий підхід посадовець.
А голова канцелярії прем’єр-міністра Угорщини Орбана Гергей Гуляш заявив на пресконференції в четвер, 22 серпня, що “неприйнятно, що трапляються зловживання”, коли державі доводиться щомісяця витрачати багато грошей на людей, які в змозі працювати. Утім, чиновник не пояснив, у чому саме полягають такі зловживання.
“Дно угорської міграційної політики”
Представники неурядових благодійних організацій, які наразі опікуються бездомними біженцями, не погоджуються з позицією угорського уряду. “Нам кажуть, що постраждалі самі винні в тому, що не знайшли житла, – розповідає DW Андраш Ледерер з угорського Гельсінського комітету. – Але річ у тому, що в багатьох сім’ях, які зараз потерпають, чоловіки десь працюють. З усім тим, сім’ї не можуть дозволити собі власне орендоване житло або просто не можуть його знайти”.
Угорський Гельсінський комітет вже багато років надає юридичні консультації та іншу допомогу біженцям. Ледерер називає нинішню постанову і ситуацію, в якій опинилися українські біженці, котрі раптово стали безхатченками в Угорщині, “новим дном в угорській міграційній політиці”. За його словами, те, як діє угорська держава, є “ганьбою й обурює”, оскільки постраждалі не лише походять з країни, яка перебуває у стані війни, але й мають формальний статус “осіб, які потребують тимчасового захисту”. “Тому позбавляти їх житла і просто виганяти на вулицю суперечить угорському та міжнародному праву”, – вважає Ледерер.
Антиукраїнська пропаганда в Угорщині
На перший погляд, ця урядова постанова стала ще одним пунктом із довгого переліку антиукраїнських заходів та заяв уряду Орбана. Угорщина має вкрай погані відносини з Україною протягом багатьох років. Після початку повномасштабної війни Росії проти України в лютому 2022 року двосторонні відносини ще більше погіршилися. Угорщина – єдина країна-член ЄС, яка досі підтримує дружні відносини з Росією. Після того, як на початку липня Угорщина перебрала на себе головування в Раді ЄС, Віктор Орбан здійснив поїздку до Москви – одразу після візиту до президента України Володимира Зеленського – з тим, що він сам назвав “миротвочою місією” до Володимира Путіна, що наразилося на невдоволення і сильний протест в ЄС.
Угорщина не бере участі у військовій допомозі Україні та не дозволяє проведення поставок зброї до сусідньої країни через свою територію. Це також єдина країна ЄС, яка не бере участі в поточній програмі фінансової допомоги Україні. Орбан виступає за припинення санкцій ЄС проти Росії, неодноразово називаючи російську агресію “слов’янською братовбивчою війною” і описуючи Україну як “нічийну землю”. Проурядові угорські ЗМІ щодня транслюють і публікують проросійські, антиукраїнські та антизахідні пропагандистські меседжі.
Нові правила націлені саме проти ромів?
Насправді ця постанова угорського уряду у деяких аспектах суперечить попередній пропаганді угорського уряду. Віктор Орбан та його уряд люблять наголошувати на захисті угорських меншин у сусідніх з Угорщиною країнах, зокрема в Україні. Згідно з попередніми урядовими наративами, представників угорської меншини на заході України буцімто “примусово мобілізовували” для участі у війні, і саме тому, мовляв, захист тамтешніх угорців є особливо важливим завданням для угорського уряду. Однак, мобілізація в Україні проводиться у звичайному порядку, і представники угорської меншини не є надмірно представленими в українських збройних силах проти їхньої частки в загальній кількості населення.
Підґрунтям для нинішнього рішення може бути те, що більшість тих, хто потребує захисту, – це угорськомовні роми із Західної України. Віктор Орбан та інші представники угорського уряду неодноразово робили непрямі або прямі дискримінаційні заяви щодо ромів. Упродовж останніх років, приміром, Орбан неодноразово заявляв у контексті ромів, що “кожен повинен жити внаслідок гідної роботи” або що “ніхто не повинен жити злочинністю”. Згортання угорським урядом програм соціального захисту вже багато років спрямоване, зокрема, і проти ромів.
Представники Гельсінського комітету все-таки висловлюють своє нерозуміння мотивів постанови та припускають, що навряд чи йдеться про заходи економії. “Щомісячні витрати на проживання українських біженців становлять близько мільйона євро, – розповів DW юрист і член Гельсінського комітету Жолт Секереш. – Лише цьогорічний салют у Будапешті на державне свято 20 серпня коштував уп’ятеро більше”.
Секереш каже, що Гельсінський комітет оскаржив у суді постанову після її публікації, і поінформував про це органи ЄС. Рішення угорського суду ще не було, і, за словами правозахисника, відповіді від ЄС поки також не надійшло. “У будь-якому разі, доводиться констатувати, що угорський уряд учергове свідомо спровокував гуманітарну кризову ситуацію, оскільки свідомо перетворює кілька тисяч людей, які мають право на захист, на безхатченків”, – зазначає представник Гельсінського комітету.